Запал фахово проводити хімічні дослідження у молодого, спраглого знань, школяра Юрія Сливки виник ще у 2000 році. Саме тоді теперішній доктор хімічних наук, доцент кафедри неорганічної хімії взяв участь в обласному турі учнівської олімпіади з хімії, який відбувався на хімічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Перше враження від факультету лише поглибило любов до хімії, а тому вже через декілька місяців Юрій Сливка став студентом хімічного факультету Львівського університету.
«У вересні 2000 року, коли я прийшов знову на хімічний факультет, вже як студент, то одразу відкрив для себе великий науковий потенціал, який несли в собі викладачі та наукові співробітники факультету, які не просто передавали нам свої знання і досвід, а вчили нас дивитись на світ і досліджувати його значно глибше», – розповідає Юрій Сливка.
Нещодавно Юрій Сливка отримав Премію Верховної Ради України молодим вченим, але шлях до здобуття високої нагороди пролягав саме через поступовість наукового пошуку і наполегливість дослідника.
В студентські роки Юрій Сливка працював під керівництвом професора кафедри неорганічної хімії Бориса Михалічка, з яким розпочав свій науковий шлях, досліджуючи π-комплекси купруму(І) з алкіновими похідними. Саме тоді з’явились і перші спільні публікації у фахових виданнях України та закордоном, доповіді молодого вченого на всеукраїнських наукових конференціях.
Логічним продовженням досліджень Юрія Сливки стало навчання в аспірантурі вже під керівництвом лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслуженого професора Львівського університету, професора кафедри неорганічної хімії Мар’яна Миськіва, яке завершилось захистом кандидатської дисертації у січні 2009 року. В подальшому молодий вчений захопився дослідженням π-координаційних сполук купруму(І) та арґентуму(І) з олефіновими лігандами. Одержавши цікаві наукові результати за цією тематикою, Юрій Сливка у 2014 року був відзначений премією Президента України для молодих учених за цикл наукових праць «Стереохімія інтерметалічних і координаційних сполук купруму та арґентуму», спільно з колегами з кафедри неорганічної хімії доцентом Олексієм Павлюком та науковим співробітником Іваном Тарасюком.
На цьому дослідження не зупинялись, а продовжувались у нових напрямках: проведення синтезу та низки інструментальних досліджень для встановлення складу і будови одержаних монокристалів нових координаційних сполук на основі азолів, проведення кристалохімічного аналізу, вивчення деяких функціональних властивостей кристалів.
За словами вченого, найбільш інтенсивним дослідженням сприяла багаторічна співпраця наукової групи, під керівництвом професора Мар’яна Миськіва, з колегами зі Словенії, Польщі, Фінляндії, Німеччини, а також неодноразові наукові стажування на кафедрі кристалографії Вроцлавського університету, в Інституті низьких температур і структурних досліджень ім. В. Тшебятовського ПАН (м. Вроцлав, Польща) та в Інституті Йожефа Стефана (м. Любляна, Словенія).
З 2020 року і досі Юрій Сливка також є стипендіатом Кабінету Міністрів України для молодих вчених.
Своїми знаннями Юрій Сливка ділиться зі студентами хімічного факультету, які мають можливість долучитись до творення сучасної науки з першого курсу свого навчання в Університеті.
«Перші місяці вони ще придивляються, прислуховуються до рекомендацій своїх старших друзів, до порад викладачів, наукових співробітників, підбирають для себе найбільш цікаву тематику і «поринають» у світ хімічних досліджень. Це дуже цікавий, творчий і продуктивний етап у їхньому житті, це практичний досвід проведення наукових досліджень, написання наукових статей», – розповідає викладач.
Юрій Сливка заохочує студентів публікуватися не тільки у фахових виданнях України, а й у численних рейтингових міжнародних виданнях з імпакт-фактором. Окрім цього, студенти систематично є призерами конкурсів наукових робіт, відзначаються дипломами на всеукраїнських наукових конференціях, є учасниками міжнародних конференцій, наукових шкіл. Як зазначив Юрій Сливка, студенти і викладачі надихають один одного до експериментальних відкриттів та збагачення науки.
Впродовж багаторічної наукової діяльності вчений консультував наукові роботи значної кількості студентів-хіміків, але серед усіх студентів Юрій Сливка з приємністю відзначає Богдана Ардана, Олега Гордійчука, Андрія Федорчука, Андрія Федька, які, зробили свій внесок у розвиток наукових досліджень на хімічному факультеті, а тепер продовжили науковий шлях, навчаючись в аспірантурі в Україні, та в провідних наукових установах Польщі і Швейцарії.
Неоціненний кристалографічний досвід Юрій Сливка перейняв від Львівської наукової кристалохімічної школи, яка заснована на кафедрі неорганічної хімії Львівського університету та офіційно визнана на державному та міжнародному рівні. Впродовж уже багатьох десятиліть Школа успішно і плідно функціонує, сьогодні Школу очолює академік НАН України, професор Роман Гладишевський.
Вагомою відзнакою наукових напрацювань вченого не тільки для хімічного факультету, а й для Університету в цілому стало нещодавнє присудження йому Премії Верховної Ради України молодим вченим за роботу «Кристалічна інженерія π-комплексів купруму(I) і аргентуму(I) з алільними похідними гетероциклічних сполук та їх нелінійно-оптичні властивості».
Розповідаючи про своє дослідження, за яке Юрій Сливка отримав Премію Верховної Ради, він акцентує на важливості кожного з етапів дослідження, розпочинаючи від планування експерименту, цілеспрямованого синтезу необхідних органічних лігандів та, в подальшому, розробки підходів до одержання нових координаційних сполук, вивчення їхньої кристалічної будови, проведення квантово-хімічних досліджень та, мабуть найголовніше, пошуку напрямків застосування одержаних нових сполук, шляхом вивчення нелінійно-оптичних і каталітичних властивостей, дослідження їх біологічної активності.
«В моїй науково-дослідній роботі велика увага приділяється одержанню якісних монокристалів синтезованих сполук, адже від цього залежить якість та результативність усіх подальших досліджень щодо встановлення їхньої кристалічної будови та дослідження функціональних властивостей», – розповідає Юрій Сливка.
Практичне значення дослідження вчений спрямовує в основу сучасних лазерних матеріалів, але вони потребують певних напрацювань. Також дослідником, під час роботи, було виявлено високу протипухлинну активність комплексів, що також стимулює Юрія Сливку до продовження досліджень.
«Зважаючи на сучасні обставини, воєнні дії, численні руйнування в нашій країні і великі потреби для її відбудови, дуже хочеться щоб сучасна українська наука відігрівала ключову роль у зміцненні нашої держави і сприяла її значному технологічному розвитку», – стверджує Юрій Сливка.
Фінансування наукових досліджень в Україні зменшилося від початку повномасштабної війни, а це означає і призупинення фінансування низки науково-дослідних проєктів. Чимало труднощів в дослідженнях виникло в період аварійних та планових відключень електроенергії, адже експериментальні дослідження, чи то синтез, чи інструментальні дослідження на сучасних приладах вимагають певного неперервного проміжку часу, часто більше 6 чи 8 годин поспіль для закінчення робіт.
«Попри все, наука в Університеті розвивається, наукові дослідження продовжуються, студенти і надалі відвідують наукові гуртки, плануються експерименти, живе надія на мир та щасливе майбутнє України», – висловлює переконання Юрій Сливка.