Вшанувуючи пам’ять жертв однієї з найстрашніших трагедій в історії України – Голодомору 1932-1933 років, студенти, викладачі та працівники Львівського національного університету імені Івана Франка 27 листопада 2014 року провели традиційну акцію із запалювання лампадок на площі перед пам’ятником Іванові Франку.
Схиливши голову в жалобній скорботі, спільнота Університету щирою молитвою та хвилиною мовчання вшанувала пам’ять українців, заморених голодом.
Студенти разом зі своїми старшими наставниками – викладачами і деканами факультетів виклали великий хрест із лампадок як символ страждання і водночас невгасимої сили української нації.
«Студенти, викладачі та працівники Львівського університету долучаються до акції на вшанування пам’яті людей, які впродовж важкого, трагічного ХХ століття поклали своє життя за незалежність України. У тій боротьбі за нашу незалежність ми маємо великий пантеон героїв, маємо людей, які не шкодували себе, які вірили, що майбутнє України – у цивілізованому європейському світі. Єдиною їхньою провиною було лише те, що вони народилися українцями», – звернувся до учасників віча пам’яті проректор із науково-педагогічної роботи, професор Ярослав Гарасим.
Слова вдячності він адресував студентам, колегам і всім небайдужим, хто впродовж кількох років поспіль зберігає традицію проведення акції запалювання лампадок.
«Усі ми переконані в тому, що нація, яка не шанує свого минулого, не варта й гідного майбутнього», – сказав професор Ярослав Гарасим, наголосивши, що таке пошанування жертв Голодомору, якими є наша тиха хода і віче, це скорочення дороги отим символічним хрестом лампадок від Університету до Івана Франка, для нас дуже важливе. «Однак ми ще й повинні усвідомити, що в повсякденному житті нам необхідно виходити за рамки ритуалів і творити ту Україну, яку хотіли би бачити люди, які поклали за неї своє життя», – вважає проректор.
За словами Ярослава Гарасима, в новітній історії України студенство Львівського університету та викладачі – це та національно свідома спільнота нашої держави, яка впродовж усіх 25 років незалежності України працювала на утвердження української державності.
«Революція на граніті, Помаранчева революція, Майдан і Революція Гідності – це ті історичні моменти, зачинатилями й активними учасниками яких були наші колеги, – наголосив професор.
«Ще зовсім недавно, не минуло й сорока днів відтоді, як наші голови були схилені в скорботі, як ми тут, на цій площі, палили свічки пам’яті, проводжаючи в останню путь капітана Збройних сил України, викладача нашого Університету Володимира Труша, який загинув у зоні АТО. Пам’ятаймо, що кожне покладене життя на вівтар національної свободи буде змарнованим, якщо ми не зможемо скористатися з того шансу, який нам дає історія сьогодні», – застеріг проректор, звертаючись до студентської молоді.
Сучасні покоління будуть оцінені за їхні дії в захисті принципів демократії, гідності кожної людини, основних людських прав і в плеканні правди лише в майбутньому.
Сьогодні, коли є доступ до великої кількості інформації в архівах по всьому світу, Голодомор-геноцид більше не можна заперечувати. Слід, однак, побачити, чи світ зробив належні висновки з уроків Голодомору.
Голодомор як акт геноциду був частиною довготривалих історичних подій, спрямованих на пригноблення і підкорення української нації. Такий хід історії привів український народ до сьогоднішнього історичного моменту, об’єднавши його в боротьбі проти іноземного агресора, який наполегливо, однак безуспішно намагається придушити прагнення нації до вільного та гідного життя.
