18 листопада 2019 року на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся Міжкафедральний методологічний семінар за участі Правничого комітету НТШ «Державно-правові погляди Андрея Шептицького». Учасниками семінару стали студенти та викладачі юридичного факультету.
Завідувач кафедри історії держави, права та політико-правових учень Ігор Бойко коротко окреслив внесок Андрея Шептицького у розбудову держави на засадах духовності та патріотизму. «Сьогоднішній семінар присвячений пам’яті видатного релігійного діяча, великого патріота, якого називають українським Мойсеєм, митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. Він один із тих людей, які все своє життя працювали заради рідної Батьківщини. Митрополит Андрей Шептицький став взірцем українського національного патріотизму і жертовності. Митрополит Шептицький проводив велику місіонерську діяльність, жив інтересами свого народу, держави. Він робив все для того, щоб утвердити українську державність, а цієї риси бракує особливо нинішнім політикам, які ставлять на перше місце матеріальні інтереси, а не духовні», – зазначив він.
Ігор Бойко також закликав усіх учасників семінару до дискусії та активного обміну думками і запропонував особливо ретельно обміркувати окремі питання: «Я б хотів, щоб наша зустріч дала нам можливість провести певні паралелі. Чи є зараз люди подібні на Шептицького? Що ми можемо запозичити з творчої спадщини, громадської чи душпастирської діяльності Митрополита? Що ми можемо порекомендувати нашим політикам, президенту?»
Студентка 2 курсу юридичного факультету Юлія Шевчик, односельчанка Андрея Шептицького родом із села Прилбичі, підготувала доповідь, у якій окреслила основні віхи життя митрополита Андрея, його громадську та церковну діяльність, державно-правові погляди, ставлення до політичних сил і партій. Зокрема, студентка звернула увагу на те, як Андрей Шептицький оцінював політичні партії і зазначила, що він був рівновіддалений від усіх політичних сил, а в оцінці їхньої діяльності ніколи не переходив на особистості, оцінював передусім вчинки, ідеї, а не людей.
Насамкінець Юлія Шевчик, посилаючись на працю Андрея Шептицького «Як будувати рідну хату», сказала: «Якщо ми всі, особливо молодь, спробуємо розбудовувати державу так, як просив митрополит Андрей, то досягнемо значних результатів».
Завідувач кафедри конституційного права Петро Гураль наголосив на окремих аспектах діяльності митрополита Андрея, які стосуються передусім його поглядів на націєтворення, і провів паралелі із теперішньою ситуацією в країні. Він відзначив необхідність звернення до спадщини Андрея Шептицького, яка може дати розуміння принципів, на яких потрібно будувати державу, консолідувати націю. Цитуючи великого митрополита, Петро Гураль зазначив: «Андрей Шептицький казав, що християнин повинен любити всіх людей, але це зовсім не перешкоджає любити найперше свою родину і свою Батьківщину. Він тоді вже розумів, що націоналізм – це патріотизм, а ми зараз боїмося цього слова, не розуміємо важливості будівництва національної держави, підмінюємо поняття нації і народу».
Доцент кафедри історії держави, права та політико-правових учень Андрій Кольбенко додав, що Андрей Шептицький, який був величний духом, завжди залишався простим у стосунках, виявляв жертовність і наближеність до людей.
Після виступів доповідачів відбулася дискусія, у якій взяли участь викладачі та студенти. Присутні поділилися своїми думками щодо діяльності Андрея Шептицького і відзначили великий вплив церковних діячів на громадянське суспільство.
Наприкінці Ігор Бойко підбив підсумки семінару і сказав: «Митрополит Андрей Шептицький був одним із найосвіченіших церковних діячів тих часів, який був еталоном, взірцем для інших священиків. Для мене він є великим українцем, прикладом того, як треба служити своєму народу».
