9 листопада 2018 року на факультеті міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка відбувся круглий стіл «Анексія Криму – наслідки для міжнародного права та міжнародної політики» за участі відомих українських та закордонних професорів з міжнародного права – Василя Репецького (Львівський університет), Владислава Чаплінського (Варшавський університет), Стефана Отера (Гамбурзький університет) та Марії Ізабель Торрес Казорла (Малазький університет). Вступне слово на початку дебатів виголосив декан факультету міжнародних відносин, Надзвичайний і Повноважний Посол України, професор Маркіян Мальський, який акцентував на важливості фахового обговорення ситуації навколо Криму та Сходу України і недопущення послаблення уваги з боку міжнародної спільноти до цієї проблеми. На жаль, зазначив Маркіян Зіновійович, почати дискусії щодо українських питань набагато простіше, аніж знайти порозуміння.
Розпочинаючи дискусійну частину круглого столу, професор Варшавського університету Владислав Чаплінський зосередив увагу на юридичному аналізі правових наслідків анексії Криму і теоретичному обґрунтуванні принципу права народів на самовизначення. Науковець зазначив, що матеріалом до дискусії серед іншого може бути книга «Справа анексії Криму у світлі міжнародного права» (Scholar, 2017), одним із упорядників якої був професор Чаплінський. Продовжив дискусію професор Гамбурзького університету Стефан Отер, який пояснив теоретичні основи концепції самовизначення, виділивши у ній кілька проблемних аспектів: питання довгострокового рішення щодо Криму, факт незаконної військової окупації та руйнування Росією свого міжнародного іміджу.
Професор Малазького університету Марія Ізабель Торрес Казорла у своїй доповіді розглянула судовий спір щодо «скіфського золота». Як відомо, після анексії півострова окупаційна кримська влада подала позов до суду Амстердама щодо повернення до Криму історичних артефактів, які перебували на виставці у Нідерландах. Окружний суд Амстердама постановив, що колекція має бути повернута не на територію окупованого Криму, а в Україну. Таке рішення суд виніс, керуючись тим, що кримські артефакти є частиною культурної спадщини держави Україна.
Завершував дискусійну частину круглого столу завідувач кафедри міжнародного права Львівського університету, професор Василь Репецький. У своїй доповіді Василь Миколайович сфокусувався на двох важливих міжнародно-правових аспектах. По-перше, наголосив науковець, на території України триває міжнародний збройний конфлікт, а не громадянська війна, як це хоче подати Росія. По-друге, питання анексії Криму не можна розглядати окремо від збройного конфлікту на Сході України, а окупація півострова і є, фактично, початком міжнародного збройного конфлікту на території України, який згодом поширився на частини східних областей держави.
Виголошені доповіді викликали велике зацікавлення аудиторії. Присутні на круглому столі цікавилися, зокрема, перспективами притягнення вищих посадових осіб Росії до відповідальності перед Міжнародним кримінальним судом, а також можливостями витребувати від Росії компенсацію за завдані Україні збитки. Учасники дискусії нагадали про історичне значення відмови України від ядерної зброї – вчинку, який міжнародна спільнота належно не оцінила. На завершення зустрічі модератор круглого столу доктор Лукаш Адамський наголосив, що нинішній фактичний статус Криму є непостійним, і міжнародна спільнота ніколи не підтримає протиправні дії Росії.
