30 листопада 2017 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка доцент кафедри давньої історії України та архівознавства Олег Дух презентував монографію «Превелебні панни: Жіночі чернечі спільноти Львівської та Перемишльської єпархій у ранньомодерний період».
Розпочався науковий захід із доповіді автора монографії на тему «Жіноче монашество Київської митрополії у ранньомодерний час», в якій історик представив широку панораму еклезіального, матеріального, правового і соціального статусів монастирів, особливо захоплююче оповівши про молитовні практики і повсякденне життя «руських черниць».
Опісля за участі декана історичного факультету, професора Романа Шуста, професора Здзіслава Будзинського з Жешівського університету, проректора Українського Католицького Університету, координатора проекту «Київське християнство», професора Ігоря Скочиляса, завідувача кафедри давньої історії України та архівознавства Ольги Щодри, директора Наукової бібліотеки Університету Василя Кметя та академічної спільноти Львова відбулась презентація монографії.
В основі монографії лежить кандидатська дисертація, захищена у 2006 році в Люблінському католицькому університеті імені Івана Павла ІІ під керівництвом професора Генрика Ґапського. Видання містить понад 750 сторінок, 85 карт-схем, 56 ілюстрацій та 31 таблицю. Книга складається зі вступу, 5 розділів та 18 підрозділів, 2 обширних додатків, списку використаних джерел і літератури та наукового апарату (географічний та іменний покажчики).
Упродовж 15 років історик наполегливо готував своє фундаментальне дослідження. Авторові вдалося опрацювати джерела з 19 архівних зібрань України, Польщі і Литви, але основу становлять архівні, бібліотечні та музейні збірки Львова. Метою дослідження, за словами автора, є «пізнання їхньої [жіночих монастирів] еклезіальної та культурно-релігійної традиції». На думку Олега Духа, особливістю києвохристиянської традиції жіночого монашества (на прикладі Львівської та Перемишльської єпархій) є основний акцент на молитовних практиках і праці, а освітня і харитативна діяльність залишались на маргінесі.
Близько половини книги складають лише два, проте більш ніж обширні додатки. Перший – це зведений каталог жіночих монастирів. Подані історичні довідки про 32 обителі з XVI – до початку ХІХ ст., а також окремо каталогізовано 11 обителей, про які вдалося виявити лише згадки в монастирських пом’яниках. Другий додаток – це перший в українській історіографії біографічний словник жіночого монашества східного обряду, в якому зафіксовано імена понад 300 черниць.
Книга вийшла друком у видавництві Українського Католицького Університету і стала чудовим доповненням серії «Київське християнство».
