Майже сто років тому Львів став широковідомим науковим центром не тільки серед вчених з усієї Європи, але й поміж інтелектуалів усього світу. І таку визначну славу місту принесла Лабораторія досліджень висипного тифу, очолювана львівським біологом німецького походження Рудольфом Вайґлем. Професор Львівського університету розробив дієву методику виготовлення вакцини від висипного тифу, завдяки якій людство зуміло врятувати мільйони життів. Історію знакового винаходу і тернистого шляху, який вдалося подолати геніальному імунологу і мікробіологу, екранізували у документально-ігровій кінострічці.
У серпні 2022 року за ініціативи Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась прем’єра короткометражного фільму «Приборкувач вошей Рудольф Вайґль» на платформі «Youtube». Продюсер та режисер, випускник Львівського університету Едуард Занюк відзняв документальну кінострічку до знаменної дати – 360-річчя ЛНУ ім. Івана Франка. Автори фільму присвятили роботу науковцям України, які загинули у боротьбі проти російської орди.
Реалізована творчою компанією «Арт-Відео» стрічка «Приборкувач вошей» є влучним поєднання ігрової кінематографії і документалістики з елементами унікальної кінохроніки. Короткометражний фільм змальовує історію львівського біолога, який здійснив винахід світового масштабу. Зробивши майже неможливе, винахідник зміг закласти підґрунтя для ефективної зброї проти безжальною пошесті — епідемії висипного тифу. Гідна робота Р. Вайґля, здійснена крізь значні ризики життю, могла би бути удостоєна найвищої міжнародної нагороди, та Нобелівську премію винахідник не отримав через політичну кон’юнктуру. Стрічка описує шлях талановитого вченого до Праведника народів світу, Командорського Хреста із зіркою ордена Відродження Польщі, Залізного хреста від імператора Вільгельма ІІ та ще численних нагород за власні професійні подвиги.
Раніше Едуард Занюк розповідав, що першочерговий план проєкту передбачав документальну оповідь, тривалістю не більше 5-7 хвилин. Однак вже під час роботи над матеріалом команді пощастило натрапити на приголомшливі факти діяльності Р. Вайґля. Зокрема, наукова консультантка фільму, професорка та завідувачка кафедри мікробіології біологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Світлана Гнатуш продемонструвала цінні архівні плівки Лабораторії Рудольфа Вайґля, які їй передала родина професора. Історичні кадри, які поталанило переформатувати, були зняті соратником відомого винахідника Петром Радлом. До слова, завдяки збереженим екземплярам вдалось наблизити сюжет стрічки до якнайбільш реалістичного.
Варто зазначити, що інтер’єри Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка та інших незмінних приміщень Університету стали реальними декораціями до кінокартини. Прикметно, що саме стіни біологічного факультету, який свого часу був світовим центром рікетсіології — науки з досліджень мікроорганізмів, що є збудниками висипного тифу, обернулись головним знімальним майданчиком.
Керівник проєкту, доцент кафедри теорії та практики журналістики Львівського університету Мар’ян Лозинський наголошує, що унікальність фільму полягає у тому, що над його створенням працювали випускники та працівники Львівського університету. Ба більше, акцентує увагу на успішній співпраці із студентами факультету культури і мистецтв та кафедри мікробіології біологічного факультету. «Без перебільшення, юні студенти продемонстрували високий професіоналізм та віддачу на знімальному майданчику», — із захопленням розповідає Мар’ян Володимирович. До того ж у знімальному процесі взяли участь заслужений артист України Юрій Хвостенко у ролі самого Рудольфа Вайґля та народний артист України Януш Юхницький в епізодичній ролі головного редактора газети.
Автори фільму «Приборкувач вошей» завдячують за всеосяжну підтримку Ректорові ЛНУ ім. Івана Франка Володимиру Мельнику, проректорові з наукової роботи Роману Гладишевському, науковим консультантам та «кожному, хто доклався до реалізації цієї стрічки».
Найбільше надбання Університету — його академічне середовище, зокрема, студенти та випускники. Саме у молодому поколінні закладено продовження тієї віковічної справи, започаткованої ще у далекому 1661 році. Окрім вже згаданого біолога Рудольфа Вайґля, у Львівському університеті сформувались математики Стефан Банах і Гуго Штейнгауз, політичні діячі Євген Петрушевич та Євген Коновалець, правник Рафал Лемкін та юрист Герш Лаутерпахт, поет Дмитро Павличко, журналіст Георгій Ґонґадзе та багато інших дослідників, чиї новаторства служили суспільству чимало часу. До слова, саме завдяки співпраці з випускником факультету журналістики вдалось реалізувати таку ініціативу.
«Цей фільм для мене — уклін моєму Університету, в якому колись також вчився Рудольф Вайґль, уклін моїй команді (а це близько 70 людей), більшість з якої нині вчиться чи працює у Львівському університеті. І, звичайно, уклін усім нашим хлопцям, які, захищаючи Україну, дозволили нам закінчити цю стрічку під час війни…» — відзначив Едуард Занюк виданню «Високий Замок».
Створення кінострічки було ускладнене повномасштабним вторгненням рф на територію України. Зокрема, монтаж фільму припав якраз опісля 24 лютого 2022 року. Прикметно, що сам процес зйомок та пов’язані з ним організаційні моменти завершились саме переддень вторгнення, 23 лютого. Поміж повітряними тривогами, ракетними загрозами творцям все ж вдалось успішно закінчити кінострічку.
Значним здобутком для творців фільму стали його презентації за межами України. Пріоритетними були міста, що так чи інакше є дотичні до життєвого шляху геніального винахідника. На ініціативу львівської команди із захопленням відгукнулися колеги одного з найпрестижніших чеських університетів, що в Оломоуці, та Міжнародної академії в Кракові. Промовистими залишилися враження іноземних глядачів від першого знайомства з історією свого видатного співвітчизника, чиє ім’я забувають навіть на його малій батьківщині. Крім того, у перспективі творчий колектив працює над реалізацією показу фільму у Віденському університеті, де свого часу винахідник проходив практику.
З очевидних безпекових причин організатори змушенні були відкласти урочисті презентації фільму для української аудиторії. Та керівник проєкту Мар’ян Лозинський ініціював проведення показу стрічки для студентів і працівників Львівського університету вже на початку березня цього року в Актовій залі Львівського університету. Конкретну дату події повідомлять пізніше.
«Сьогодні світ пізнає Україну крізь героїчний подвиг наших воїнів, які щоденно стримують російську навалу на фронті. Водночас кожен українець в тилу повинен активно працювати на своєму місці, де приноситиме найбільшу користь, задля прискорення спільної перемоги над рашистами. Відповідно, наш Університет привертає міжнародну увагу до України, як невід’ємної складової саме європейської цивілізації, культурною працею», — зазначає Мар’ян Лозинський.
Зауважимо, що творчий колектив не збирається зупинятися на досягнутому. Так, розробники кінострічки вже в процесі створення сценарію для наступного епізоду. Невдовзі глядачів очікує документальна історія про епохальну постать української історії, завідувача кафедри історії Львівського університеті Михайла Грушевського. Очевидно, що ЛНУ ім. Івана Франка готує цілий цикл короткометражних стрічок, присвячених визначним львівським вченим, які свого часу змінили хід світової історії. Адже саме Університетська спільнота в змозі якісно популяризувати видатних випускників Львівського університету і пропагувати приклад їхній історичних досягнень.