30 березня 2023 року розпочала свою роботу І Міжнародна конференція «МИ – ВОНИ: перспектива колективної безпеки України», яка триватиме два дні. Організували наукове зібрання ГО «Справа Кольпінга в Україні», ГО «Український центр психології безпеки», Львівський національний університет імені Івана Франка за участю Міністерства освіти і науки України, Львівської обласної державної адміністрації, Національного університету оборони України та Національної академії наук України. Конференція проходила у змішаному форматі: очно у конференц-залі Будинку Паломника у Брюховичах та дистанційно та платформі Zoom.
Участь у конференції взяли державні та громадські діячі, ієрархи церков; фахівці з сектору безпеки й оборони України, спеціальної, інклюзивної, професійної та загальної освіти, охорони здоров’я, науково-педагогічні працівники, представники української еміграції та інші. Серед тематичних напрямів роботи конференції організатори виділили, зокрема, питання онтології безпеки взаємин суспільства і особи в періоди глобальних змін, недержавного потенціалу забезпечення перспектив колективної безпеки України, діяльності психологічних служб в Україні і за кордоном, колективної психотравми війни як глобальної проблеми, з якою зіштовхуються українці, соціальної проблематики колективної безпеки України в післявоєнний відновлювальний період тощо.
Спершу до слова запросили єпископа-помічника Львівської архиєпархії УГКЦ, доктора богослов’я, професора богословських наук і магістра новіціату Владику Володимира Груцу, який поблагословив учасників заходу та підкреслив важливість тематики конференції у духовному плані. «Дуже гарно, що сьогоднішня конференція зосереджується на понятті безпеки. Це безпека людини, здоров’я, держави, нашої державності, тобто тут ідеться про певну превентивність. Кажуть, що найкраще лікування – це профілактика, але війна принесла багато лиха в наш український дім, і тепер нашим спільним завданням є зцілення ран війни. Це дуже великий виклик, бо людина – це не є просто якийсь матеріал, це не є лише соматика; людина має душу, психологію, духовність, тому в тому зціленні все має йти в комплексі: і психологія, і психотерапія, і медицина, і духовність», – наголосив Владика Володимир.
Надалі до вітального слова запросили президента Національної академії педагогічних наук України, доктора філософських наук, професора, академіка НАН України Василя Кременя. Він закцентував на важливості та актуальності тематики заходу, підкресливши, що сучасні цивілізаційні зміни ставлять перед суспільством нові виклики і можуть становити певну загрозу для безпеки людини, а тому важливо правильно та ефективно підготуватися до цих змін та викликів, на що й націлена конференція. «Сьогоднішня конференція присвячена надзвичайно актуальній проблемі – проблемі безпеки людини в контексті і сучасного цивілізаційного розвитку, і, безумовно, в контексті російської війни проти України. Сучасні зміни в цивілізаційних відносинах, в сутності самої цивілізації, з одного боку, мають надзвичайно важливе і прогресивне значення для розвитку цивілізації і кожної людини зокрема, але можуть нести і певні загрози для безпеки людини, якщо вона не підготовлена до цих змін. Візьмемо глобалізацію, яка є абсолютно об’єктивним процесом у сучасному світі. Вона передбачає, зокрема, значно більш тісні контакти людей між собою, контакти людини і держави тощо. Вона вимагає, аби людина була підготовлена до життя в глобальному просторі, і тут перед людиною постає багато завдань, починаючи від здатності володіти мовами міжнародного спілкування і закінчуючи відповідною світоглядною підготовкою, яка б адекватно відображала сучасний світ і місце тієї чи іншої країни в цьому світі. Однією з причин російської агресії проти України і всього цивілізованого світу є неадекватне сприйняття правлячою верхівкою, а слідом і значною частиною росіян місця росії в сучасному світі і намагання протиставити росію всьому цивілізованому світу, яке виходить за рамки простого бажання переконати у правоті й полягає у намаганні силою, шляхом війни, довести свій авторитет», – зауважив Василь Кремень.
Окресливши історичні корені цієї проблеми та сутність російської національної ідеї «великої росії», Василь Кремень порівняв теперішні настрої в російському суспільстві з настроями, що панували в Німеччині з приходом до влади Адольфа Гітлера, та пояснив, якою в цьому контексті є історична функція українців. «Щось подібне було з Німеччиною після Першої світової війни, коли поразка німців через певний час привела до тих настроїв, якими скористався Адольф Гітлер. Сьогодні ми бачимо подібний плин настроїв і дій у росії. В цих умовах нам надзвичайно важливо виконати ту складну історичну функцію, яка випала на долю українського народу – захистити не тільки власне існування як нації, як народу, як держави, а й захистити ті цінності, які характеризують сучасну цивілізацію, бути захисниками інших європейських країн і не тільки. І ми бачимо, що український народ гідно справляється з цією функцією», – зазначив він, висловивши сподівання на ще більшу та активнішу підтримку України з боку інших країн, які, на його думку, ще не до кінця усвідомлюють важливість тієї боротьби, яку здійснює український народ.
Згадав Василь Кремень і про роль освіти у вихованні покоління патріотів, які боронять нашу незалежність та демократичні цінності: «Безперечно, українська освіта потребує змін, модернізації, але, як показує російсько-українська війна, наша освіта підтвердила свою ефективність. За 30 років незалежної України підготовлено покоління патріотів, які сотнями тисяч у перші дні війни пішли добровольцями на фронт. До того ж, українські воїни, як не доводилося жодній іншій армії світу, були змушені за короткий час оволодіти великою кількістю нових озброєнь і техніки, і вони це успішно зробили. Тому українська освіта у цьому контексті заслуговує найвищої похвали».
З вітальним словом виступив також проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Качмар. Він наголосив на актуальності конференції та необхідності працювати й обговорювати ці важливі й нагальні проблеми, шукаючи ефективних рішень, і тим самим забезпечувати надійний та міцний тил. «Ця конференція порушує дуже актуальні питання нашого сьогодення. Іде війна, війна надзвичайно складна, і щодня ми отримуємо повідомлення про загибель наших студентів і випускників. У той час, коли наші хлопці та дівчата боронять наше майбутнє, наша з вами робота тут, сьогодні, полягає в тому, аби забезпечувати надійний та міцний тил і думати про відбудову нашої держави у повоєнний період», – сказав проректор.
Володимир Качмар також акцентував увагу на необхідності в умовах війни приділяти особливу увагу забезпеченню колективної та індивідуальної безпеки – не лише фізичної, а й психологічної, – що зараз є одним із пріоритетів у Львівському університеті. «Ректор Університету Володимир Мельник завжди у своїх виступах акцентує увагу на тому, що зараз питання безпеки – основне в державі. Ідеться передусім про безпеку навчання наших студентів, безпеку проведення занять, щоденну безпеку у навчальних корпусах. Теперішні обставини вимагають від Університету, щоб ми звертали особливу увагу на соціальні потреби студента, який завтра може стати воїном, викладача, який завтра буде боронити нашу державу, щоб ми зважали на соціальну та психологічну проблематику, допомагали в реабілітації тим, хто повертається з фронту», – пояснив проректор і розповів про численні заходи, які впроваджуються у Львівському університеті з цією метою. Так, за словами Володимира Качмара, серед викладачів Університету є 55 осіб, які пішли на фронт, а число студентів, які воюють у лавах ЗСУ, перевищує сотню. У зв’язку з цим, Львівський університет значну увагу приділяє психологічній підтримці студентів, викладачів, інших працівників та їхніх родин. Ще з 2014 року в Університеті діє Психологічна служба, яка проводить індивідуальні та групові консультації, численні тренінги і вебінари. Крім того, зараз на базі Львівського університету створюється Центр ветеранського розвитку, який також всіляко допомагатиме тим, хто повертається з фронту. Не менш важливою для Університету є й щоденна безпека студентів, які навчаються. Так, зокрема, для того, щоб студенти могли безперебійно навчатися і здобувати освіту, стаючи фахівцями у тій чи іншій галузі й працюючи в майбутньому на відбудову держави, у Львівському університеті обладнано укриття, у яких під час повітряної тривоги проводяться пари, відбуваються конференції та інші заходи.
Після виступу проректора до слова запросили віцепрезидента Світового конгресу українців, голову Спілки українців Португалії, співголову Наглядової ради Українського центру психології безпеки Павла Садоху. Він звернув увагу на важливість залучення представників діаспори до державотворчого процесу та процесу повоєнної відбудови, а також на необхідність створення належних умов для повернення до України вимушених переселенців. «Дуже важливо, що ця конференція залучає до спільного обговорення не тільки українців в Україні, а й представників діаспори, адже зараз у діаспорі проживає близько 20 млн українців різних поколінь у 60 країнах світу. До того ж, зараз ми маємо близько 8 млн українців, які є вимушеними переселенцями і виїхали в основному до країн Європи. Й очевидно, що ми повинні дбати про те, щоб ті, хто буде повертатися, поверталися переконаними українцями, які будуть відбудовувати Україну, а щодо тих, хто залишиться за кордоном чи й так уже проживає там, їх необхідно залучити до того державотворчого процесу, в який вони завжди залучалися, щоб вони спільно з іншими допомагали відбудовувати ту Україну, яка має стати центром Європи і центром світу не через війну, а через свій розвиток, свою направленість на демократичні цінності, у чому на неї згодом рівнятимуться інші країни», – висловив сподівання Павло Садоха.
Останньою в рамках відкриття конференції виступила голова Львівського осередку ГО «Справа Кольпінга в Україні», завідувачка кафедри спеціальної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка, докторка психологічних наук, професорка Катерина Островська. Вона коротко розповіла про діяльність організації «Справа Кольпінга в Україні» та пріоритетні напрями її розвитку, наголосивши на тому, що в нашій державі існують унікальні можливості для залучення громадських організацій до законотворчої діяльності, що, своєю чергою, дозволяє якомога ефективніше задовольняти потреби людей. «Саме Україна сьогодні є унікальною в розбудові такої новітньої, інноваційної моделі державотворення, як субсидіарна модель, і ми це бачимо в діяльності нашої організації «Справа Кольпінга в Україні», яка ще з 2001 року вже активно залучена до законотворчої діяльності через абсолютно різні напрями, які є дуже близькими до людських потреб. Тобто наша організація виходить з вертикалі «знизу вверх», коли ми вивчаємо потреби тих людей, за яких держава відповідає, і так розбудовуємо напрями нашої діяльності», – зазначила вона. Катерина Островська також підкреслила, що важливим завданням, зважаючи на реалії сьогодення, є опіка і турбота про націю, адже найбільша сила України криється саме в її нації: «Нам як організації з центром у Кьольні, в Німеччині, яка сьогодні охоплює цілий світ, зокрема і США, хочеться донести, що Україна є сильна своєю нацією, і ця нація сьогодні розкидана по всьому світу, але вона однаково є для нас важливою і ми однаково мусимо бачити цей людський ресурс не тільки з точки зору його використання, для розбудови держави, а й з точки зору опіки і турботи про людей».
Після вітальних слів розпочалося пленарне засідання, під час якого учасники конференції мали можливість заслухати важливі доповіді, присвячені різним аспектам забезпечення колективної та індивідуальної безпеки в умовах війни. Свої міркування з цієї теми висловили, зокрема, український психолог, доктор психологічних наук, професор, дійсний академік-секретар НАПН України Сергій Максименко, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор, декан факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Данилюк доктор юридичних наук, кандидат педагогічних наук, професор, генерал-лейтенант Служби безпеки України, академік-секретар відділення НАНВШ України, віце-президент УСПП, засновник і перший керівник української «Альфи», співголова Наглядової Ради Українського центру психології безпеки Василь Крутов та інші. Ішлося про різні дискусійні питання, пов’язані з теперішніми реаліями життя в умовах війни. Учасники обговорювали питання про те, як розв’язувати комплекс гуманітарних проблем колективної безпеки України, якою є, зокрема, роль недержавного потенціалу її забезпечення, як зберегти психічне здоров’я нації, зраненої симптомами колективної психотравми війни. Говорили також про необхідність комплексної відновлювальної реабілітації зі створенням національної системи психотерапії, фаховості спеціальної інклюзивної освіти як передумов здорового розвитку майбутнього України, про важливість ефективного психологічного супроводу україномовної освіти за кордоном тощо.
