Інформація про дисертацію

У дисертації представлені результати дослідження соціальних особливостей спільнот українських трудових мігрантів в приймаючих суспільствах із перспективи теорії соціального капіталу. Розглянуто науковий дискурс поняття «спільнота» та есплікується поняття «соціальний капітал спільноти мігрантів». Висвітлено місце соціального капіталу в каузальних моделях функціонування спільнот мігрантів та представлено порівняльний аналіз емпіричних досліджень соціального капіталу таких спільнот. Розкрито соціальні особливості формування та функціонування спільнот українських мігрантів в історико-соціологічній ретроспективі та аналізуються сучасні капіталогенеруючі структури соціального капіталу спільнот українських мігрантів, зокрема громадські та релігійні організації. Запропоновано авторський варіант концептуалізації соціального капіталу спільнот мігрантів у двох якісних вимірах: автономності та ефективності. Виявлено, що динаміка спільнототворення українських мігрантів у приймаючих суспільствах характеризується трансформацією низькоефективних високоавтономних моделей добровільної геттоізації та розбудови етнічно й культурно однорідних кіл довіри до високоефективних низькоавтономних моделей глибшої інтеграції у приймаюче суспільство та послаблення об’єднуючого типу соціального капіталу на користь сполучаючого типу. Наголошено на тому, що спільноти українських мігрантів за кордоном відчувають потребу у соціальних інститутах, які б цілеспрямовано впливали на соціальні відносини, структури і процеси, зумовлені явищем міграції, з метою зниження її ризиків.

Ключові слова: зовнішня міграція, соціальні спільноти, спільноти мігрантів, соціальний капітал спільнот мігрантів, капіталогенеруючі структури соціального капіталу.