Інформація про дисертацію

Дисертацію присвячено дослідженню морфологічної варіантности іменних частин мови в поетичних творах І. Франка. Уперше здійснено аналіз словозмінних особливостей іменників, прикметників, займенників у площині варіантности в усіх прижиттєвих поетичних збірках письменника. Узагальнено комплекс теоретичних питань, пов’язаних із вивченням поняття варіантности. Випрацювано критерії морфологічної варіантности, їх застосовано в процесі дослідження змін у поетичному доробку І. Франка. З’ясовано, що крізь призму варіантности можна інтерпретувати процеси становлення української літературної мови кінця ХІХ – початку ХХ ст., унаслідок чого сформувалися західно- та східноукраїнський її різновиди (варіанти), що зумовлено екстралінгвальними та інтралінгвальними чинниками. Розглянуто, як І. Франко осмислював процеси творення літературної мови в теоретичному і практичному аспектах. Окреслено основні чинники, які зумовили виникнення морфологічних варіантів у поезіях І. Франка. Простежено мовну еволюцію в контексті аналізу морфологічних варіантів іменних частин мови, що свідчить про спробу І. Франка долучитися до творення унормованої системи відмінювання української літературної мови.

Ключові слова: варіантність, варіант, граматична варіантність, морфологічний варіант, словозміна, форма слова, іменні частини мови (іменник, прикметник, займенник), парадигма відмінювання.