Інформація про дисертацію

Вереш М. Т. Лексико-семантичні та лінгвопрагматичні особливості німецької християнсько-богословської терміносистеми. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2016.

Дисертація присвячена дослідженню лексико-семантичних та лінгвопрагматичних особливостей німецької християнсько-богословської терміносистеми. Вперше проаналізовані терміни німецької фахової мови богослов’я на рівні лексики та тексту. Досліджено властивості німецьких християнсько-богословських термінів за аспектами системності та дефінітивності, а також проведено тематичну класифікацію термінів. Зафіксовані структурні та семантичні особливості, за якими утворюються нові німецькі християнсько-богословські термінологічні одиниці. Найбільшу групу становлять терміни-композити утворені від іменників із структурними моделями S + S, S + S_s та S_s + S_s. Серед семантичних моделей найбільш продуктивною виявилася R₀₀₁X₀₆₀R’₀₆₁X₀₆₀ “властивість, яка має атрибутом властивість”. Визначено дискурс богослов’я, в межах якого відбувається фахова комунікація у богослов’ї, а також стратегії та тактики, за допомогою яких регулюється цей дискурс. На рівні фахового богословського тексту розглянуто когезію, когерентність та темо-ремне членування тексту, засоби змістової та формально-логічної зв’язності та виявлено їхні особливості. Здійснено квантитативний аналіз вживання термінологічних одиниць за аспектом термінологічної насиченості та частотності. Охарактеризовані структурні та морфологічні особливості молитовних текстів.

Ключові слова: християнсько-богословська терміносистема, богословський термін, фахова мова богослов’я, структурна модель, словотвірна особливість, семантична особливість, дискурс богослов’я, фаховий текст.