У рамках чергового міждисциплінарного семінару «Modus Legendi» у головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка 8 листопада 2016 року відбулась презентація художніх творів Івана Франка шрифтом Брайля. Участь у заході взяли: автор проекту «Місто літератури для незрячих: книга брайлем і вголос», виконавчий директор Львівського обласного осередку ГО «Українська спілка інвалідів – УСІ» Оксани Потимко та працівник університетської книгозбірні Ярослав Василик.
Директор Наукової бібліотеки Василь Кметь коротко розповів про рух і суспільну діяльність людей з особливими потребами.
Випускниця кафедри давньої історії України та архівознавства Університету Оксана Потимко наголосила на тому, що ситуація з книговиданням для незрячих в Україні є вкрай складною. Якщо щороку в державі виходить близько 2-3 тис. найменувань книжкової продукції, то за 25 років Незалежності видано лише 300 книг рельєфно-крапкової літератури, накладом 20-400 екземплярів. А отже, за рік – не більше 10-12 книг для незрячих.
Оксана Потимко переконувала, що незрячі діти мають таке ж, а можливо, й сильніше бажання читати, бо можливості – обмежені, а бажання і мрії – ні.
У рік відзначення ювілейних дат Івана Франка «Українська спілка інвалідів – УСІ» також пошанувала пам’ять Великого Українця. Як розповіла Оксана Потимко, після телефонних перемовин з усіма шістьма школами-інтернатами для незрячих в Україні, в яких знайшлось по одному твору Івана Франка, дійшли висновку, що дітям необхідно видати Франкову класику рельєфно-крапковим шрифтом. Так, упродовж року з’явились шрифтом Брайля «Лис Микита», «Коли ще звірі говорили», «Грицева шкільна наука», «Мойсей», «Украдене щастя», «Сойчене крило», «Захар Беркут» і «Зів’яле листя».
Завдяки зусиллям працівників Ресурсного центру інформаційних технологій для осіб з обмеженими можливостями у ювілейний рік Івана Франка для незрячих вийшли друком 8 творів рельєфно-крапковим шрифтом. Кожна книга має додаток – компакт-диск, тобто книги виходять одразу у двох форматах – аудіо-запису й брайлівського шрифту.
Оксана Потимко розповіла про етапи підготовки видань до друку, копітку працю, пов’язану з технічною трансляцією – перекладом кириличного тексту в шестикрапковий брайлівський, який створювався для латинки. Відтак, усі апострофи, літери «ш», «щ», «ч» та інші, котрих немає в латиниці, редактори окремо прописують у текстах. Тому технічне редагування текстів займає доволі багато часу. Обсяг оригінального тексту і його брайлівського варіанту суттєво різниться. Наприклад, збірка «Коли ще звірі говорили» – це чотири об’ємні томи брайлівським шрифтом.
З об’ємами текстів брайлем пов’язаний і наклад книг. Як запевняє пані Оксана, рельєфно-крапкова література рідко перевищує кілька сотень примірників, практикують видання і накладом у кілька десятків. Адже тримати вдома один кількатомний твір не завжди дозволяють умови проживання. Тому, зазвичай, художню літературу беруть у бібліотеках. До речі, в Україні діють 80 спеціалізованих бібліотек для незрячих.
Окрім того, твори Івана Франка брайлівським шрифтом працівники Ресурсного центру розсилають в обласні бібліотеки України. Оксана Потимко наголосила, що в державі 10 років активно впроваджують інклюзивну освіту, але Міністерство освіти і науки й надалі розсилає звичайні підручники, навчальну і художню літературу до спеціалізованих бібліотек і шкіл-інтернатів. Тому інклюзовані діти не мають доступу до рельєфно-крапкової літератури ні у своїх школах, ні у звичайних бібліотеках.
Учасники заходу також довідались про сучасні технічні засоби, що допомагають незрячим людям, про реалізовані та заплановані проекти.
Додамо, що Оксана Потимко є ініціатором створення Першої української дейзі-бібліотеки, сьогодні у файлосховищі якої – близько двох тисяч дейзі-книг, що є доступними для вільного завантаження за адресою http://daisy-ukr.svefi.net/download DAISY-формат – аудіозапис із численними рівнями структурування тексту аж до окремих слів, що дозволяє прослуховувати книгу з навігацією по аудіо-тексту, дає можливість прискорювати й уповільнювати читання, керувати закладками й мітками, коментувати, переходити за посиланнями тощо.
За результатами міні-експеременту Оксані Потимко вдалось швидше віднайти потрібну сторінку і фрагмент тексту в дейзі-книзі, ніж зрячій людині в звичайній паперовій книзі.
У такому форматі у Ресурсному центрі створюють не лише дейзі-книги художньої літератури, а й шкільні підручники, навчальні посібники для інклюзованих дітей.
