Україна повертається додому – в лоно європейської цивілізації, до цінностей та ідеалів, які завжди були нам притаманні, але які агресивний і варварський «рускій мір» намагався нівелювати, насаджуючи українцям та іншим народам принципи безвідповідальності, меншовартості та нігілізму. На шляху додому на нас чекає продовження запеклої боротьби на усіх рівнях, при цьому боротьби не лише за Україну та нашу свободу, а й за рідну нам цивілізацію.
Львівський національний університет імені Івана Франка, який належить до європейського освітньо-наукового простору уже понад три з половиною століття, зараз є однією із ключових установ у процесі інтеграції України у світовий інтелектуальний, культурний та суспільний процеси. Понад це, саме Львівський університет упродовж місяців повномасштабної війни став тією потугою, яка бореться із осередками «руского міра» у Європі і протидіє пропаганді у світі.
Після повномасштабного вторгнення росії міжнародна діяльність Львівського університету набула нових масштабів та виявів. Свою активність проявили як Університет в цілому, так й індивідуально студенти, викладачі і працівники. Можливо саме тому, що кожен усвідомив – ми розпочали шлях до себе, і від кожного з нас залежить майбутнє України та Європейської цивілізації.
Ректор Володимир Мельник, окреслюючи міжнародну діяльність колективу Львівського університету, відзначає важливість такої роботи. «Ми усі усвідомлюємо, що кожен зараз повинен боротися з російським агресором на своєму рівні, але також ми маємо розвиватися, незважаючи на війну, маємо доносити правду про російські злочини до світу, маємо докладати зусиль, аби Україна стала повноправною частиною Європейського Союзу. І це не просто завдання – це моральний обов’язок колективу Львівського університету», – висловлює переконання Володимир Мельник.
Починаючи від лютого і донині, Університет налагодив співпрацю із низкою провідних закладів вищої освіти Європи. Але найбільш яскраво засвідчило визнання ЛНУ ім. Івана Франка освітніми й науковими інституціями світу запрошення доєднатися до Альянсу європейських університетів EC2U. Прикметно, що Львівський університет став єдиним закладом вищої освіти України, який отримав нагоду стати асоційованим партнером Альянсу, у такий спосіб доєднавшись до мультикультурного і багатомовного Альянсу найдавніших університетів Європи. До складу Альянсу входять Університет Коїмбра (Португалія), Університет Олександру Йоана Куза в Яссах (Румунія), Університет Єни (Німеччина), Університет Павії (Італія), Університет Пуатьє (Франція), Університет Саламанки (Іспанія) та Університет Турку (Фінляндія).
Процедура підписання відповідного меморандуму відбулася 6 квітня у форматі відеоконференції. Свої підписи під історичним документом поставили Ректор Львівського університету Володимир Мельник та ректори семи іноземних закладів вищої освіти – партнерів альянсу. Важливість такої події для інтеграції України у європейське співтовариство засвідчила, зокрема, присутність на церемонії підписання Меморандуму голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука.
«Міжнародне співробітництво у сфері освіти допомагає та створює можливості навчатися, працювати, ділитися досвідом та інформувати своїх партнерів про стан справ не лише в академічному, а й політичному, соціально-економічному житті України. Львівський національний університет імені Івана Франка як один із найстаріших не лише в Україні, а й в Європі, був і залишається осередком європейської освіти, наукового і культурного середовища, який співпрацює з багатьма міжнародними інтелектуальними осередками й репрезентує нашу державу в усіх куточках планети», – зазначив Руслан Стефанчук, реагуючи на важливу для Української Держави подію.
Пропонована співпраця між університетами охоплюватиме всі сфери, пов’язані з викладанням і навчанням, науковими дослідженнями, культурною діяльністю. Зокрема, передбачено реалізацію програми мобільності для науковців, академічного персоналу та студентів, розроблення програм спільних сертифікатів (дипломів), освітніх програм, публікацію спільних видань, реалізацію дослідницьких проєктів, організацію спільних заходів, літніх шкіл тощо.
Самі представники Альянсу зазначають, що запросили Львівський університет до партнерства після ретельного аналізу і це рішення було одноголосним. «Ми рухаємося в правильному напрямку й у такий спосіб ми також хочемо будувати майбутнє. Майбутнє, яке в сучасному контексті означає, що ми можемо залучити партнерів з України. Таким було рішення 7 ректорів. Рішення проте, щоби Львівський національний університет імені Івана Франка приєднався до альянсу EC2U, як стратегічний партнер, було ухвалено одноголосно», – розповідає головний координатор Альянсу Людовик Тіллі.
Не менш важливим за своїм стратегічним значенням для української освіти та науки є Меморандум про взаєморозуміння між Львівським та Бірмінгемським університетами. Український і британський заклади вищої освіти стали університетами-побратимами 28 червня й уже розпочали реалізовувати спільні наукові заходи та планувати інноваційні проєкти. Будучи одним із найпрестижніших університетів світу Бірмінгемський університет, є лідером науки та освіти у сфері генної інженерії, біології, космічних досліджень і комунікацій. Відтак, співпраця між провідними науковими установами своїх країн відкриває перед обома сторонами нові перспективи.
«За короткий час наші заклади вже стали близькими друзями, і я певен, що наша співпраця буде дуже плідною. Це дасть змогу розвинути нові напрями наукових досліджень, створити нові освітні програми, а також розширити доступ до електронних бібліотек та інших інформаційних ресурсів», – розповідає, висловлюючи радість з приводу налагодження співпраці, очільник Бірмінгемського університету Адам Тікелл.
Крім того, упродовж п’яти місяців Львівський університет налагодив співпрацю і з іншими провідними закладами вищої освіти Європи. Так, відповідні меморандуми ЛНУ ім. Івана Франка підписав із Близькосхідним технічним університетом (Туреччина), Віденським університетом (Австрія), Єнським університетом (Німеччина), Люцернським університетом (Швейцарія), Фрайбурзьким університетом (Німеччина) та ін. Університет також перебуває у процесі підготовки до підписання меморандуму із ще одним британським закладом вищої освіти – Шеффілдським університетом. Згадані університети різні за своїм профілем і тривалістю академічної традиції, втім їх об’єднує те, що вони є провідними університетами свої країн, а більшість із них належать також до топових університетів світу. Підписання нових угод про партнерство та активізація співпраці з вже наявними партнерами відкриває нові горизонти у сфері академічної мобільності, проєктної діяльності та проведенні спільних науково-освітніх заходів (літніх шкіл, конференцій тощо).
Зокрема, активна співпраця із міжнародними партнерами уже відкрила нові перспективи для студентської молоді. В умовах війни багатьом здобувачам освіти довелося вимушено покинути територію України. У цьому контексті важливо, щоби такі молоді люди не втратили зв’язку з рідною країною і продовжили в подальшому навчання в Університеті. Тому особливий акцент у співпраці із ЗВО-партнерами було зроблено на короткостроковій академічній мобільності, а не на остаточному зарахуванні українських громадян до числа студентів іноземних університетів.
Так, ще на початку березня 2022 року за ініціативи сектору академічної мобільності відділу міжнародних зв’язків ЛНУ ім. Івана Франка започатковано спеціальні програми обміну для студентів Університету, які вимушено виїхали закордон.
Завдяки такій ініціативі за фінансової підтримки університетів-партнерів 30 студентів ЛНУ ім. Івана Франка у березні-квітні 2022 року отримали повне фінансування на навчання впродовж другого семестру 2021-2022 н.р. у багатьох ЗВО Німеччини, Іспанії та Литви з можливістю продовження навчання ще на один семестр восени 2022 р. Крім того, в першому семестрі 2022-2023 навчального року ще 60 (!) наших студентів стануть учасниками академічної мобільності в рамках спеціальних програм обміну між Львівським університетом та європейськими університетам-партнерами. Крім того, в другому семестрі 2021-2022 навчального року 38 студентів ЛНУ ім. Івана Франка (18 бакалаврів, 17 магістрів, 3 аспіранти) отримали змогу навчатись закордоном в рамках програм обмінів Еразмус+. Після завершення семестрової мобільності 20 студентів-еразмусівців за фінансової підтримки ЄС та університетів-партнерів продовжили своє навчання ще на один семестр.
Таким чином, зазначені показники академічної мобільності за 2021-2022 навчальний рік суттєво перевищують результати попередніх років. При цьому таке швидке зростання зумовлено не лише воєнними обставинами, але й активним міжнародним позиціонуванням Університету, системними зусиллями в цій сфері, орієнтованими на довгострокову перспективу.
«Налагоджуючи співпрацю із головними закладами освіти та науки Європи, ми ставимо перед собою декілька ключових завдань – це і розширення спектру можливостей для реалізації спільних проєктів наших та іноземних науковців, і збільшення кількості студентів, які можуть бути охоплені програмами академічної мобільності, і, безумовно, – інтеграція України у європейський науковий, освітній, культурний та економічний простір», – розповідає проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського університету Сергій Різник.
Також, за словами проректора, одним із ключових виявів міжнародної активності Львівського університету від початку повномасштабного російського вторгнення є протидія російські пропаганді у світі та боротьба з поширенням ідеології «руского міра» в науковому та освітньому просторі Європи.
Фактично з перших днів російського вторгнення Львівський університет проявив чітку й однозначну позицію, закликавши найважливіші інтелектуальні центри світу об’єднуватися у боротьбі проти людиноненависницького російського режиму.
Спершу Львівський національний університет імені Івана Франка звернувся до понад 200 іноземних університетів-партнерів, а також до усієї міжнародної академічної спільноти із закликом про підтримку України в умовах збройної агресії. У зверненні Університет закликав іноземних колег всеможливими шляхами та засобами звертатись до урядів своїх країн з вимогою про допомогу, посилення санкцій проти Росії тощо. Крім того, саме Львівський університет одним із перших публічно засудив звернення Російського союзу ректорів. Надіславши відповідну заяву в іноземні наукові та освітні установи, ЛНУ ім. Івана Франка «вкотре закликав партнерів до розірвання будь-яких академічних контактів із російськими науковими та освітніми інституціями та до бойкотування їхніх ініціатив у сфері міжнародної співпраці». Таких відкритих та менш публічних звернень й ініціатив, консультацій і перемовин Львівський університет здійснив декілька десятків, акцентуючи на головному – режим, який за підтримки свого суспільства і науковців розпочав акт безпрецедентної і нічим не спровокованої агресії, повинен бути покараний і повністю витіснений з усіх сфер життя цивілізованого світу.
Втім найбільший резонанс, який у інформаційному просторі деяких країн триває і досі, викликало наполегливе прохання Львівського національного університету імені Івана Франка до своїх міжнародних партнерів про необхідність припинити діяльність у їхніх структурах так званих «російських центрів».
Для того, аби виявити діяльність таких центрів у європейських університетах ЛНУ ім. Івана Франка ще у березні здійснив детальний аналіз усіх поточних міжнародних зв’язків із закордонними партнерами на предмет їхньої співпраці з освітніми та науковими інституціями російської федерації.
За результатами аналізу вдалося встановити, що у низці університетів-партнерів функціонують «російські центри», безпосередньо засновані або підтримувані фондом «Рускій мір». Відтак, Львівський університет надіслав офіційні звернення у заклади вищої освіти з повідомленням про неприйнятність функціонування таких центрів з огляду на поширення ними антигуманних проросійських наративів та пропаганди «руского міра». У випадку, якщо європейські університети не дослухаються до аргументів ЛНУ ім. Івана Франка, то Університет задекларував повну відмову від продовження подальшої співпраці.
Після звернення зі сторони ЛНУ ім. Івана Франка Університет Валенсії (Іспанія) фактично відразу заявив про повну підтримку України й підтвердив свою позицію закриттям російського центру і припиненням співпраці з російськими фундаціями та університетами. Відреагував на заклик нашого Університету і Зальцбурзький університет. Там ліквідовано діяльність російського центру, а натомість започатковано Східноєвропейський форум, який провадитиме діяльність без будь-якого фінансування з боку російської федерації. Позитивний зворотній зв’язок із зазначеного приводу надали й інші зарубіжні партнери.
Однак в інформаційному просторі деяких країн, де немає консолідованої позиції щодо російської агресії, дискусії щодо звернення Львівського університету тривають досі. Так, 12 липня проректор з міжнародної співпраці Белградського університету (Сербія) Ратко Рістич у прямому ефірі Radio Free Europe/Radio Liberty висловив стурбованість, що Львівський національний університет імені Івана Франка поставив питання перед сербським закладом вищої освіти щодо закриття російського центру в його університеті.
У відповідь на запит сербських журналістів ЛНУ ім. Івана Франка ще раз підтвердив свою позицію щодо необхідності припинення функціонування так званого російського центру, аргументуючи свою позицію тим, що Львівський університет не співпрацюватиме із закладами вищої освіти, де вільно поширюються російські наративи та пропаганда. І ця проблема привертає все більше уваги в публічній сфері окремих країн Європи, а конкретний приклад із Белградським університетом доводить, що протидія російські пропаганді – це пряме завдання закладів вищої освіти України. І Львівський університет не зупинятиметься у цій боротьбі, доки усі паростки російської брехні не будуть викорінені із нашого європейського дому.
Окреслені досягнення, ініціативи та факти безпосередньої комунікативної боротьби – це лише невелика частина дипломатичної діяльності Університету, спрямованої на консолідацію світової спільноти щодо російської агресії проти України. Також активними у поширенні інформації про російські злочини на території України є студенти факультету журналістики, факультету міжнародних відносин, факультету іноземних мов, які створили інформаційні ресурси, що розповідають правду про війну в Україні різними мовами. Інші студенти та працівники Університету взаємодіють зі світовою спільнотою участю в акціях у різних країнах Європи і світу та активною комунікацією із колегами з-закордону.
Фактично кожен представник Львівського університету є елементом тієї потуги, яка наближає нас до європейської спільноти, а, водночас, і захищає цю спільноту від російських варварів. Такий єдиний фронт боротьби студентів, викладачів та працівників Університету на міжнародній арені свідчить про найголовніше – ми повертаємось до європейського дому і прагнемо убезпечити цей дім від загроз і бід, які спіткали нас.
І ми обов’язково переможемо! Разом переможемо!