24 лютого 2022 року – дата, яка розділила життя всіх українців на «до» і «після». Мрії, плани і перспективи розвитку, здавалося, залишися у тому «до», малюючи для кожного з нас криваву червону лінію. Проте нова реальність, сповнена погроз і загроз, зробила з кожного українця своєрідного напівміфічного героя, якому тепер під силу абсолютно все – боротися зі злом і перемагати його, змінювати світ і творити нову, кращу, реальність для прийдешніх поколінь.
Життя після ганебного російського вторгнення має дещо інше забарвлення – тепер у ньому замість спокою постійні тривоги – повітряні і людські. Тепер кожен із нас знає, як летить ракета, і знає, де найближче укриття. Тисячі наших громадян принесли найбільшу жертву – свої життя, – аби вберегти нашу землю і прогнати російського окупанта. Віримо, що ці страшні реалії вже незабаром закінчаться і всі українські школярі й студенти знову сядуть за парти рідних закладів освіти – пам’ятаючи минуле і заради майбутнього всього людства.
Спільнота Львівського університету з неабиякою відповідальністю долала усі виклики, що випали на долю Університету упродовж останніх років. Згадаймо лише світову коронавірусну пандемію, яка поставила під великий сумнів роботу закладів освіти і розвиток української освіти загалом. Проте як викладачі, так і студенти Університету гідно адаптувалися до нових умов. Дистанційне навчання дозволило не лише продовжувати освітній процес, а й значно розширило горизонти академічної співпраці, адже тепер для міжконтинентального наукового спілкування потрібен лише доступ до інтернету.
Так, у лютому Львівський національний університет імені Івана Франка, досягнувши позначки у понад 95% вакцинованих працівників, готувався до відновлення навчання у змішаному форматі. Проте у день повномасштабного російського вторгнення задля безпеки усіх учасників освітнього процесу в Університеті таки продовжили дистанційний режим навчання, а згодом, як і в більшості українських ЗВО, оголосили двотижневі канікули. Освітній процес відновили у березні, проте, зважаючи на численні ракетні обстріли, навчатися авдиторно таки не вдалося. Особливістю освітнього процесу в умовах війни стало те, що для здобувачів освіти, які перебувають у лавах Збройних сил України, забезпечили надання академічної відпустки. Натомість для здобувачів освіти, які перебувають у підрозділах територіальної оборони або займаються волонтерською діяльністю при наявності підтверджуючих документів, а також які перебувають у зоні ведення активних військових дій, забезпечили особливі умови навчання.
«З перших днів повномасштабного вторгнення ми поставили єдину вимогу до усіх учасників освітнього процесу – Львівський університет повинен бути мобілізований з точки зору відповідальності й організованості щодо вирішення наших першочергових завдань. Це, передусім, забезпечення якісної науки та освіти в Університеті і безпека усіх учасників освітнього процесу. Водночас ми маємо бути готові давати відповіді на запити воєнного часу», – неодноразово наголошував Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник під час зустрічей зі студентами. Ректор переконаний, що постійний взаємозв’язок студента і викладача є одним із ключових елементів освітнього процесу в умовах війни.
На важливості такого діалогу наголошують і самі студенти, які сьогодні навчилися поєднувати навчання із активною волонтерською діяльністю. Очільниця Студентського уряду Університету Ангеліна Бережненко розповідає, що адміністрація Університету завжди готова до розмови, відтак усі поточні проблеми вирішуються спільно. Аналізуючи якість освітнього процесу, студентська лідерка додає: «В умовах війни надзвичайно складно цілковито віддаватися навчанню – як студентам, так і викладачам. Переконана, кожен зі свого боку докладає максимум зусиль для того, аби забезпечити якість освіти, адже це запорука формування успішних європейських українців. Сьогодні, коли екзаменаційна сесія вже позаду, ми можемо впевнено констатувати, що незважаючи на війну, навчальний рік завершився успішно».
Справді, незважаючи на війну, Університет пильно стежить за дотриманням високого рівня академічної підготовки. Працівники Центру забезпечення якості освіти Університету і в час пандемії, і зараз – в умовах війни – долучені до лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять і здійснюють систематичний контроль за проведенням занять. Більше того, постійно проводиться моніторинг серед студентів, викладачів і роботодавців щодо окремих елементів системи забезпечення якості освіти – визначення рівня задоволеності студентів та аспірантів якістю освітніх та освітньо-наукових програм, які реалізовуються на факультетах, моніторинг ефективності співпраці Університету з бізнесом, опитування викладачів щодо вдосконалення їхньої професійної діяльності, підвищення ефективності та якості науково-педагогічної праці. «Ми маємо розуміти, що війна – складний виклик для української освіти, який ми повинні пережити, зробити відповідні висновки і рухатися далі, постійно вдосконалюючи й актуалізовуючи освітні послуги, які ми пропонуємо студентам», – наголошує керівниця Центру забезпечення якості освіти Ірина Іваночко.
Серед пріоритетів Університету – не лише збереження певних освітніх стандартів, а передусім динамічний розвиток. Про це свідчить низка освітніх програм, які Львівський університет започаткував власне в умовах воєнного стану. До прикладу, цьогорічні вступники на бакалаврат вперше зможуть навчатися за освітньою програмою «Біотехнології та біоінженерія», в рамках якої вивчатимуть біотехнологічні процеси та апарати виробництва (отримання) біологічно-активних речовин і продуктів шляхом біосинтезу та/або біотрансформації. Після здобуття фаху на випускників очікує професійна діяльність в галузі біотехнології, сільського господарства, медицини та охорони природи на підприємствах різної форми власності.
Серед програм-новачків – «Міжнародна безпека та кризовий менеджмент», започаткована на факультеті міжнародних відносин. Освітня програма присвячена вивченню глобальних та регіональних безпек, конфліктів, кризового менеджменту та антикризового управління. В рамках програми студенти вивчатимуть також зовнішню та безпекову політику держав, зовнішню політику та національні інтереси України, міжнародні відносини, міжнародні організації, міжнародні комунікації і кризове врядування.
Освітня програма «Геоекологія і прикладна геоморфологія» зосереджується на геопросторовому та функціональному вивченні геоекосистем загалом та рельєфу зокрема, застосуванні передових цифрових технологій геопросторового аналізу, світовому досвіді прикладних досліджень рельєфу і геоекосистем в умовах змін клімату й антропопресії.
Натомість ОП «Геотехнічний та екологічний інжиніринг» фокусується на формуванні у фахівців здатності проводити комплекс дослідницьких робіт щодо складу, стану та властивостей ґрунтів як підґрунтя і середовища інженерних споруд, розробляти проєкти на геологічне вивчення надр та проєкти свердловин на воду, проводити інженерно-геологічні вишукування під будівництво та моніторинг режиму підземних вод, проводити оцінку впливу об’єктів, що проєктуються, на навколишнє природне середовище, здійснювати екологічні обґрунтування інвестиційних проєктів та оцінку екологічних ризиків у складі проєктів.
Цьогорічною новинкою є й ОП «Фінансова та страхова математика», яка ґрунтується на фундаментальній підготовці в галузі математики, теорії ймовірностей та статистики. Ця програма передбачає досконале оволодіння сучасними інформаційними технологіями, зокрема електронними таблицями, статистичними пакетами, мовами програмування Python та R, з акцентом на їхнє використання у фінансовій економіці та страхуванні.
В рамках освітньої програми «Соціальне забезпечення» студенти матимуть змогу вивчати основні аспекти соціального забезпечення, правове регулювання соціальної сфери, специфіку фінансового забезпечення соціальної допомоги та новації у галузі соціального захисту.
Вперше в історії Університету започатковано й ОП «Хорове диригування», яка дозволить оволодіти фундаментальними знаннями та навичками диригентської майстерності, вокально-хорової техніки і педагогічної діяльності. Випускниками програми стануть фахові музиканти-виконавці і викладачі з творчим способом мислення та уявою, здатні використовувати набуті знання у сфері культури та музичного мистецтва.
Перші вступники з’являться цьогоріч і на освітній програмі «Організація освітнього простору. Позашкільна освіта», яка присвячена формуванню професійних компетентностей майбутніх фахівців, що включають наукові психолого-педагогічні знання про сутність і специфіку педагогіки позашкільної освіти, соціально-виховної роботи, можливі шляхи оптимізації культурно-дозвіллєвої діяльності в освітніх закладах та громаді.
Усі перелічені освітні програми певним чином сформовані відповідно до вимог, які диктує нам реальність, адже маємо розуміти, що після завершення війни Україна потребуватиме фахівців різноманітних профілів, які зможуть не лише відбудувати нашу державу, а й задати швидкі темпи її розвитку.
Боротьба на інформаційному фронті є одним із ключових елементів нашої перемоги, відтак під іншим кутом зараз дивимося й на підготовку майбутніх журналістів. Для усіх, хто цьогоріч вирішив здобувати ступінь магістра журналістики, є чудові новини – на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка відкрито відразу три нові освітні програми для підготовки магістрів. Ідеться про освітньо-професійні програми «Економічна журналістика» та «Міжнародна журналістика», а також освітньо-наукову програму «Нові медіа і комунікаційні технології». Остання є унікальною, адже навчаючись тут, можна отримати відразу два дипломи магістра журналістики європейського зразка – Львівського національного університету імені Івана Франка та Університету імені Адама Міцкевича (м. Познань, Польща).
Гарант ОНП «Нові медіа і комунікаційні технології», заступник декана факультету журналістики з наукової і навчально-методичної роботи Андрій Яценко, розповідає, що основною метою програми є підготовка висококваліфікованого фахівця до роботи у сфері соціальних комунікацій та нових медій у контексті застосування технології нових медій, SMM-навичок, інтернет-журналістики, формування здатності до наукового аналізу сучасних трендів у медійному просторі.
«Навчаючись на цій освітній програмі, здобувачі матимуть можливість оволодіти новими компетентностями, адже у програму включено нові освітні компоненти – «Технології нових медіа», «SMM-журналістика», «Арт-журналістика», «Локальні медіа» тощо, – розповідає Андрій Яценко. – Ця програма є логічним завершенням проєкту Європейського Союзу ERASMUS+КА2 «Journalism Education for Democracy in Ukraine: Developing Standards, Integrityand Professionalism». Дуже важливо, що здобувачі почергово навчатимуться у Львівському національному університеті імені Івана Франка та в Університеті імені Адама Міцкевича (м. Познань, Польща). Більше того, студенти отримають практичний досвід у мас-медіа Польщі. Оскільки програма освітньо-наукова, то після закінчення відкриються перспективи не лише зреалізувати себе у практичній журналістиці країн Європейського Союзу, а й продовжувати здобувати ступінь доктора PhD».
Серед основних освітніх завдань Університету було не лише продовження навчання наших студентів, а й фахова допомога тим молодим людям, які з огляду на російську агресію не могли продовжувати навчатися у своїх ЗВО. Так, у березні в рамках внутрішньої академічної мобільності Львівський національний університет імені Івана Франка розпочав надання освітніх послуги здобувачам, заклади вищої освіти яких розташовані у зоні проведення бойових дій та надання освітніх послуг якими тимчасово призупинено.
«На той момент в Університеті було організовано проведення відповідних консультацій, затверджено процедуру щодо зарахування до числа здобувачів в рамках внутрішньої академічної мобільності на відповідний факультет, спеціальність, освітню програму та курс навчання. Таким чином близько 50 студентів з Маріуполя, Бердянська, Харкова, Херсона, Києва та інших міст України продовжили своє навчання у Львівському університеті, залишаючись водночас студентами своїх ЗВО. Власне такий механізм надання освітніх послуг дозволив студентам продовжити здобуття вищої освіти, незважаючи на військові дії в регіонах, де розташовані їхні університети», – зазначає перший проректор Університету Андрій Гукалюк.
Незважаючи на воєнні реалії, наші викладачі розуміють, що головною складовою успішного майбутнього України є якісна освіта. Тож, всупереч обставинам, що склалися, у Львівському університеті все ж відбувся черговий «Курс вдосконалення викладацької майстерності». Упродовж 5 місяців близько 300 педагогів в онлайн-форматі вчилися поєднувати академічну освіту із цифровими технологіями, опановували навички роботи в системі електронного навчання Moodle, знайомилися з різноманітними графічними програмами для інтерактивного проведення занять. Більшість викладачів переконані, що після завершення війни українську освіту чекають позитивні трансформації, в основі яких, звісно, – якість і безпека освітнього процесу.
Сьогодні спільнота Львівського університету веде активну підготовку до нового навчального року – організовує вступну кампанію, формує навчальні плани і завершує ремонті роботи в укриттях, що мають відповідати усім стандартам безпеки. Так, саме безпека учасників освітнього процесу сьогодні залишається одним із ключових пріоритетів, адже в Університеті ми не лише навчаємось і навчаємо, а й забезпечуємо надійний тил для нашої армії, яка робить усе можливе для того, аби наш новий навчальний рік розпочався у вільній Україні, під мирним небом і без повітряних тривог. Разом переможемо!