Передові наукові дослідження є одним із найбільш дієвих способів забезпечення динамічного розвитку сучасної держави, а науково-технічний прогрес не лише створює умови для суспільного та економічного поступу, а й є фактором безпеки держави. Адже технологічні розробки, інтегровані в оборонну промисловість, спроможні дати небачену перевагу над ворогом, що, зокрема, доводить гаряча фаза російсько-української війни. Атакуючи інфраструктуру України, росія намагається позбавити нас спроможності розвиватися – культурно, економічно, технологічно та цивілізаційно, але своєю незламністю українське суспільство демонструє протилежний ефект агресії – консолідована українська нація готова не лише відбивати атаки ворога, а й працювати для того, аби після перемоги бути більш успішною і ще сильнішою.
Наукові дослідження у Львівському університеті неспроможні були загальмувати ні пандемія коронавірусу, ні повномасштабне російське вторгнення, адже кожен вчений чітко усвідомлює, що саме наука наближає нашу перемогу – і над вірусами, і над російськими варварами. Тому, незважаючи на усі небезпеки, пов’язані з війною, пандемією та іншими викликами сучасності, вчені Львівського університету й надалі активно працюють над запобіганням загрозам та подоланням наслідків негативних процесів. Навіть більше: вчені Університету переорієнтували свої наукові дослідження на потреби зміцнення обороноздатності України.
Так, від початку повномасштабного російського вторгнення науковці Львівського університету інтенсифікували свою працю над темами подвійного призначення та дослідженнями, спрямованими на відновлення економічного, соціального, технологічного потенціалу України. Зараз університетські вчені активно працюють над сімдесятьма проєктами, які фінансуються з державного бюджету, міжнародними ґрантами та обласними програмами. Більшість теперішніх наукових розробок спрямована на протидію ворогові на полі бою та в інформаційному просторі, а також на динамічний розвиток Української Держави після перемоги.
Серед найновіших проєктів, які нещодавно отримали фінансування в рамках Програми сприяння інноваційному та науково-технологічному розвитку у Львівській області, – теми, до яких залучені вчені хімічного факультету, факультету електроніки та комп’ютерних технологій та факультету журналістики. Зокрема, науковці-хіміки Університету в межах програми зараз працюють над розробкою альтернативних надтвердих матеріалів із заданим комплексом хімічних, механічних, термічних властивостей для енергетики, машинобудування, а також військової промисловості. Найбільш ефективними і надійними на даний час є бронеелементи, виготовлені на основі карбіду бору, тому інтенсивно продовжується пошук активаторів ущільнення матеріалу. Введення легуючих добавок на основі боридів та силіцидів металів зменшить здатність до розтріскування. Збільшення густини та зменшення пористості матеріалу покращить його функціональні властивості.
Не менш важливим проєктом в контексті обороноздатності є спільна ініціатива вчених факультету електроніки та комп’ютерних технологій і факультету журналістики. Так, вчені Університету створюють програмне забезпечення для автоматичного аналізу потоків інформації, які розповсюджуються у ЗМІ та соціальних мережах, для виявлення джерел фейкових новин, поширення даних, які можуть зашкодити безпеці країни, агресивної риторики та провокаційних закликів до несанкціонованих дій тощо. В межах реалізації проєкту вчені Університету розроблять алгоритми, які здатні працювати на мобільних пристроях, зокрема, і в автономному режимі.
«Приємно, що вчені Університету з початком повномасштабної війни не лише продовжили свої наукові дослідження, а й запропонували низку нових важливих тем і проєктів. Переконаний, що така тенденція буде зберігатися, адже ми усі чітко розуміємо, яке важливе місце у боротьбі за нашу державу посідають освіта та наука. Саме ці сфери дають нам надію на правильну траєкторію розвитку України після перемоги, а також можуть уже скоро допомогти нам у боротьбі проти агресора», – розповідає проректор з наукової роботи Львівського університету Роман Гладишевський.
Окрім зазначених досліджень, в Університеті розробляють та реалізовують інші проєкти, які мають прямий стосунок до безпеки країни та нашого добробуту. Зокрема, зараз науковці працюють над рідкометалевими теплоносіями для мобільних ядерних мініреакторів промислового виробництва. Такі мініреактори можуть забезпечувати електрикою мікрорайон, працювати без нагляду до 10 років і зіграти важливу роль у декарбонізації систем електропостачання. В лабораторіях Університету розробляють також електродні матеріали для хімічних джерел струму на основі літію, що втричі перевищують ємність комерційних матеріалів у нікель металогідридних акумуляторах, та швидкодіючі сцинтиляційні матеріали для радіаційного моніторингу довкілля, діагностичних методів виявлення патологічних утворень в організмі людини, що стануть основою нового покоління позитрон-емісійних томографів.
Поряд з цим вчені Університету продовжують наукові дослідження, спрямовані на медичні, економічні, історичні та інші потреби. Так, науковці розробляють біотехнологічний та фармакологічний потенціал нового антимікобактерійного антибіотика, досліджують міську зелену та блакитну інфраструктури на Сході та Заході Європи, працюють над розвитком біоекономіки західного регіону України, досліджують просторові межі українського світу в контексті комплексу уявлень та їхньої реалізації в ранньомодерній Україні та реалізовують низку інших важливих для нашої країни проєктів.
У Науково-дослідній частині Університету зазначають, що детально про більшість із цих та інших проєктів розповідати можна буде лише після перемоги (а вірогідно, навіть пізніше), проте фактом є те, що за кожним з цих досліджень стоїть інтенсивна праця десятків вчених Університету, які вірять – світло знань та науки спроможне перемогти темряву і шаленство російської зброї.
Такий широкий спектр тем доводить, що науковці Львівського університету не лише докладають усіх зусиль задля наближення перемоги України у боротьбі з підступним ворогом, а й працюють для того, аби після перемоги ми усі жили у кращому, безпечнішому та успішнішому суспільстві. Одним із важливих починань Львівського університету у цьому контексті є ініціатива «Інноваційна весна України», яка покликана до суспільного поступу, відновлення та прискореного розвитку освітнього, наукового, підприємницького потенціалу України, загальмованого варварським вторгненням росії на територію України.
В межах починання уже відбулася низка стратегічно важливих заходів. Одним із найяскравіших із циклу заходів був курс «Стартап: підготовка до злету», який передбачав онлайн-тренінги, семінари і майстер-класи за менторської підтримки підприємців. До курсу були залучені лектори – представники бізнесу та закладів освіти з України та з-закордону. У навчанні взяли участь студенти й викладачі Львівського університету, а також інші охочі опанувати навички розробки та реалізації стартапів. Учасники під керівництвом своїх менторів випрацювали велику кількість бізнес-ідей, але в результаті організатори відібрали п’ять найбільш перспективних концепцій стартап-проєктів. Саме їх учасники наприкінці травня мали змогу презентувати потенційним інвесторам із України, Сполучених Штатів Америки та Швеції.
Викладач курсу та один із авторів концепції «Інноваційної весни України», доцент кафедри радіофізики та комп’ютерних технологій Ігор Катерняк, вважає, що кожен із перспективних стартапів є важливим для динамічного розвитку України, адже саме нові ідеї і технології та їхня успішна комерціалізація є невід’ємною умовою економічного й суспільного прогресу у сучасному світі.
«І у Львівському університеті, й в Україні загалом ми маємо потужний науковий потенціал. Якщо ми створимо належні умови для того, аби люди прагнули сповна його розкрити, навчимо наших колег працювати зі стартапами, а головне, допоможемо адаптувати їх до законів ринку, то уже скоро ми матимемо неперевершені результати, що принесуть користь кожному з нас. Адже успішний стартап – це не лише технологічний розвиток України, це також робочі місця, податки і формування своєрідних інноваційних трендів, спроможних докорінно змінити весь економічний та соціальний простір нашої країни», – розповідає Ігор Катерняк.
У авторів ідеї «Інноваційної весни України» ще чимало планів та завдань, адже сама ініціатива передбачає, окрім освітньої, ще й дослідницьку (знаходження рішень для конкретних суспільних, економічних, екологічних, інфраструктурних і технологічних потреб) та економічну складові (продовження підготовки проєктів стартапів і трансфер технологій).
Допомогти більш інтенсивно втілювати ці та інші завдання у життя має Науковий парк Львівського університету «Інновації та підприємництво», який нещодавно почав повноцінно функціонувати. За словами проректора з наукової роботи Романа Гладишевського, ідея та концепція Наукового парку зародилася у Львівському університеті декілька років тому, але саме зараз установа набуває особливого значення, а тому її розвиток – один із важливих пріоритетів. Головним завданням Парку є інтеграція наукових розробок вчених Університету у різні сфери життя, наукова експертиза, комерціалізація винаходів і налагодження взаємодії між дослідниками та підприємцями. А відтак, у перспективі це сприятиме тому, що дослідження вчених Університету приноситимуть ще більшу прикладну користь українському суспільству та державі.
Не менш важливими, аніж сучасні дослідження та стартапи, для розвитку України є створення належних умов для неперервного наукового поступу. У Львівському університеті тяглість наукових традицій забезпечується симбіозом досвіду та креативності, новаторськими підходами до досліджень та багатовіковим фундаментом наукового осмислення світу. Повномасштабна війна, яка спершу сповільнила повсякденну наукову роботу, не змогла забрати у вчених головне – бажання прогресувати. Так, уже через місяць після повномасштабного вторгнення росії вчені Університету відновили традицію обміну науковим досвідом через конференції, дискусії та круглі столи. Відтак, упродовж п’яти місяців військового стану як досвідчені, так і молоді вчені продовжили організовувати наукові конференції та брати в них участь, публікувати результати своїх напрацювань у всеукраїнських і міжнародних виданнях, давати експертні висновки і творити простір для динамічного розвитку науки. Зокрема, лише в рамках Всеукраїнського фестивалю науки – 2022 у травні в Університеті відбулося більше 90 наукових заходів: міжнародних та всеукраїнських конференцій, семінарів, лекцій, круглих столів, вебінарів, конкурсів та презентацій. Весь цей процес сприяє неперервності наукового пошуку та інтенсивному переданню досвіду від одного покоління вчених до іншого.
Прагнення не зупинятися та розвивати науку втілилося й у відновленні динаміки захисту дисертаційних робіт. Так, майже за п’ять місяців аспіранти Університету захистили чотирнадцять дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії, створено ще 20 інших вчених рад для разових захистів. Також в Університеті за цей час створено сім спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій, на одній з яких уже відбувся захист.
Ці показники дещо менші, аніж могли би бути, якби не активна фаза війни, проте вони свідчать, що Львівський університет та українська наука загалом зберігають позитивну динаміку розвитку.
Серед інших наукових результатів Львівського університету у часі війни відзначимо і створення нових лабораторій, і продовження адаптації експозицій музеїв Університету до найсучасніших вимог та стандартів, й активний процес взаємодії університетських вчених із провідними науковцями світу задля реалізації спільних проєктів. Але найвагомішим результатом діяльності науковців Львівського національного університету імені Івана Франка в умовах воєнного стану є консолідація зусиль, спроможність генерувати нові ідеї і готовність працювати задля перемоги та динамічного розвитку Української Держави.
Разом переможемо!