У Львівському національному університеті імені Івана Франка підвели підсумки роботи XV Міжнародної конференції з кристалохімії інтерметалічних сполук, яка відбувалася 25-27 вересня 2023 року на хімічному факультеті. Організаторами конференції є Міністерство освіти і науки України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національна академія наук України, Західний науковий центр НАН України та МОН України та Комітет кристалографів України.
Науковий форум об’єднав провідних кристалохіміків, які представляють наукові центри з усього світу. Під час заходу вчені обговорили низку актуальних фундаментальних і прикладних наукових проблем, інтеграцію неорганічної хімії, хімії та фізики твердого тіла, матеріалознавства, кристалохімії в питаннях, спрямованих на створення функціональних матеріалів. Упродовж трьох днів учасники конференції представляли нові результати щодо синтезу, кристалічної структури та властивостей інтерметалічних і споріднених сполук.
Відкрив XV Міжнародну конференцію з кристалохімії інтерметалічних сполук голова організаційного комітету, проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка, академік НАН України, професор Роман Гладишевський. У перший день конференції часники представили п’ять пленарних лекцій.
Першу пленарну лекцію виголосив професор Юрій Гринь (Інститут хімічної фізики твердого тіла Товариства Макса Планка, м. Дрезден, Німеччина), випускник Львівського університету, визнаний фахівець у галузі кристалохімії. Він зробив акцент на хімічному зв’язку в інтерметалічних сполуках, квантовій теорії атомів у молекулах, локалізації електронів тощо.
Лекція доктора Рікардо Фреччеро (Університет м. Генуя, Італія) стосувалася тернарних германідів у контексті утворення фаз Цинтля, досліджень хімічної поведінки деяких нікель-вмісних бінарних сполук як потенційних каталізаторів.
Професорка Кароліне Рер (Університет Альбрехта-Людвіга, м. Фрайбург, Німеччина) у своїй доповіді представила результати щодо нових бінарних сполук калію з меркурієм, акцентувала увагу на їхній кристалічній структурі та продемонструвала уточнену діаграму стану системи K–Hg.
У другій половині дня учасники заслухали лекцію професора Антоніо Гонсалвеса (Лісабонський університет, Португалія), наукові дослідження якого спрямовані на вивчення взаємодії компонентів в уран-вмісних системах. Зокрема лектор розглянув карбіди урану як паливо в ядерних реакторах.
Доктор Ярослав Мудрик (Національна лабораторія Міністерства енергетики США, Університет штату Айова, США), випускник Львівського університету, виголосив доповідь про компенсовані феримагнітні матеріали – основні кандидати для передових технологічних застосувань, таких як спінтроніка.
Окрім пленарних доповідей учасники заслухали ще 10 усних повідомлень, а під час стендової сесії мали змогу ознайомитись із 24 постерами, що стосувалися діаграм стану систем та кристалохімічних особливостей сполук.
Зі спогадами про визначну людину, яка має вагомий вплив на світогляд сучасних науковців, професора Войцеха Сускі (1936-2022) виступив його учень та колега професор Даріуш Качоровський з Вроцлава (Польща).
На завершення першого дня учасники конференції мали змогу насолодитися красою і величчю Львова завдяки віртуальній мандрівці.
Пленарне засідання другого дня розпочала професорка Сілке Пашен (Віденський технічний університет, Австрія), яка розповіла про кілька напрямків своїх досліджень стосовно сильнокорельованих електронних систем.
У своїй лекції професор Даріуш Качоровський (Інститут низьких температур і структурних досліджень ім. В. Тшебятовські ПАН, м. Вроцлав, Польща) розповів про топологічні надпровідники.
Докторка Софі Тонсе (Університет м. Бордо, Франція) представила фази LaFeSi(H/O/F)x, отримані топохімічним синтезом, і продемонструвала, що цей метод ефективний для створення нових квантових матеріалів.
Доктор Ладіслав Гавела (Карлів університет, м. Прага, Чеська Республіка) ознайомив учасників конференції з результатами досліджень кристалічних структур, магнітних і транспортних властивостей фаз Цинтля під високим тиском.
У своїй лекцій професор Свілен Бобєв (Делаверський університет, м. Ньюарк, США) розказав про синтез і кристалічні структури нових тетрарних фаз Цинтля Na2(Ca/Sr/Eu)CdSb2 і зазначив про можливість часткового катіонного невпорядкування в цих сполуках.
У другий день конференції учасники заслухали ще 10 усних доповідей та під час стендової сесії обговорили 24 презентації, що стосувалися кристалічної структури та фізичних властивостей сполук.
На завершення другого дня організатори конференції представили учасникам особливий подарунок – відеоконцерт за участі студентів факультету культури і мистецтв та творчих колективів Центру культури та дозвілля Львівського національного університету імені Івана Франка: Народного камерного оркестру, вокально-хорового ансамблю «Евфонія», оркестру народного ансамблю пісні і танцю «Черемош», Народної капели бандуристок «Зоряниця», українського балетного театру «Прем’єра», Народного дівочого хору «Ліра» та українського театрально-музичного гурту «YAGODY».
Третій день конференції розпочався з лекції професора Мат’ю Пастуреля (Університет м. Ренн, Франція), в якій дослідник продемонстрував структурні, магнітні та електричні властивості тернарних сполук, що містять уран, перехідний елемент і алюміній, в контексті взаємозв’язків структура-властивості.
Лекція докторки Етері Сванідзе (Інститут хімічної фізики твердого тіла Товариства Макса Планка, м. Дрезден, Німеччина) стосувалася ртуті, зокрема в складі амальгам. Лекторка розповіла, що матеріалам на основі ртуті притаманні унікальні кристалографічні фрагменти і, як наслідок – особливі фізичні властивості.
Професор Рашед Бен Хассен (Туніський університет Ель-Манар, Туніс) у своїй лекції зазначив, що на основі перовскітів металооксидних сполук можна розробити матеріали, які матимуть значну вигоду, зокрема, генеруватимуть електроенергію.
Професор Томас Фесслер (Мюнхенський технічний університет, Німеччина) детально розповів про фази Цинтля як підгрупу інтерметалічних сполук, що привертають велику увагу, оскільки їхні структури добре пояснюють застосування формального перенесення заряду та правил валентності.
У своїй лекції професор Пієтро Манфрінетті (Університет м. Генуя, Італія) акцентував увагу на способі утворення та кристалічній структурі бінарної фази Cu3As.
Наукова програма третього дня містила також 10 усних повідомлень та 21 постерну презентацію стосовно фізичних властивостей та кристалохімічних особливостей сполук.
Доктор Ярослав Мудрик виступив з доповіддю про видатного науковця й провідного фахівця в галузі хімії та матеріалознавства, ініціатора досліджень в галузі магнетокалорійного охолодження, випускника хімічного факультету Львівського університету, професора Віталія Печарського (1954-2022).
На завершення конференції відбулася загальна дискусія представлених наукових результатів та її закриття. Як і попередні, XV Міжнародна конференція з кристалохімії інтерметалічних сполук пройшла успішно. Програма була насиченою, а конференція показала високий науковий рівень. Загалом участь у науковому форумі взяли 134 вчені із 13 країн: Австрії, Канади, Чехії, Франції, Німеччини, Греції, Італії, Польщі, Португалії, Швейцарії, Тунісу, США та України – науковці з Дніпра, Києва, Луцька, Львова, Одеси, Ужгорода. Якщо враховувати всіх співавторів, то кількість країн досягає 20 (Австралія, Аргентина, Данія, Ізраїль, Китай, Словаччина, Японія). В організації та проведенні конференції також взяли участь аспіранти та студенти кафедри неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка. На завершення, всі учасники поділилися бажанням, щоб наступна – XVI Міжнародна конференція з кристалохімії інтерметалічних сполук – зібрала усіх у мирній Україні.
