13 березня 2024 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася презентація видання «Непокірний. Грані долі Бориса Грінченка», яке підготували професори кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Тетяна Вірченко і Роман Козлов. Професор Роман Козлов, до слова, сьогодні захищає Україну в лавах Збройних Сил, тож у презентації він брав участь за допомогою дистанційного зв’язку.
Книга «Непокірний. Грані долі Бориса Грінченка» – це реконструкція життя і творчості Бориса Грінченка, підготовлена з нагоди 160-ліття від дня його народження. Послідовно, у хронологічному порядку, зважаючи на місця перебування Бориса Грінченка і його родини, автори розкривають ідентичності Українця, презентуючи його постать як письменника, педагога, лексикографа, етнографа, фольклориста, видавця, публіциста, політика. Разом з тим Борис Грінченко у книзі постає як син, брат, чоловік і батько.
У передмові до книги, автори стверджують, що Борис Грінченко був тим «чоловіком, який серед темної ночі й непереборної стихії робив себе Українцем. Робив себе. Робив українцями усіх довкола», відтак саме таким автори намагалися показати Бориса Грінченка сучасній Україні – різнобічним у талантах і цілісним в ідейному спрямуванні. Джерельною основою дослідження стали документи архіву Бориса Грінченка і його родини, що зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, тогочасні нормативні документи, преса, мемуари його сучасників і сучасниць.
Презентацію модерував в.о. декана філологічного факультету Роман Крохмальний. Звертаючись до авторів книги, Роман Олексійович зазначив, що сьогодні усі присутні мають справді прекрасну нагоду не лише відчути постать, яка запалює нас до чіткого розуміння національної ідентичності, але і можливість отримати урок: «Наші колеги, які сьогодні презентують книгу про Бориса Грінченка, спробували не просто зібрати фактаж під різними кутами в тактильно цікавому вигляді, але разом з тим подали його в дружній до читача формі. Дякую авторам, які створили справді гарний інтелектуальний продукт, який дає можливість продукувати майбутнє. Це не просто плач за минулим, це – бажання творити майбутнє України, яка ось-ось відчинить двері перед сонцем Правди».
Авторів та учасників презентації привітав проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку, професор Володимир Качмар. Проректор зазначив, що зустріч є дуже знаковою. «Наша сьогоднішня зустріч – це не просто презентація книги, не лише спільний проєкт, адже тут зібралися науковці, викладачі і студенти з різних структур, які люблять українську мову і шанують українське слово, дбають про нього. Праця, яку презентують автори, є надзвичайно важливою, оскільки такі книги говорять про нашу любов до нашої мови, до нашої історії, і про те, що ми бачимо майбутнє України, як незалежної держави», – наголосив Володимир Михайлович, подякувавши від імені Ректора Володимира Мельника авторам видання за працю, а Збройним Силам України – за можливість із оптимізмом дивитися у майбутнє.
Надалі перед присутніми виступила професорка кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, співавторка видання Тетяна Вірченко.
«Кожен науковець потребує конструктивного діалогу і має потребу вірити в науковому середовищі у свої погляди. Тому потрапити у середовище Львівського університету і партнерів Університету дуже відповідально і хвилююче для мене», – зазначила професорка.
Науковиця поділилась, що готуючись до сьогоднішньої презентації, ставила собі питання: «Коли народжується книжка, чому вона народжується?». За її словами видання є результатом колективної наукової теми кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, і воно порушує питання письменницької ідентичності – однієї із тих проблем, над розв’язанням якої працює команда науковців кафедри.
«Безумовно, ювілей нашого Патрона Бориса Грінченка відкриває додаткові можливості для вшанування цієї постаті, але в науковому світі вкрай важливо бути чесним із самим собою, і наукова спільнота, я певна, має визнати, що ми завинили перед Борисом Грінченком. З 1990-их років ми помітили тенденцію, що осмислюються лише окремі аспекти діяльності Бориса Грінченка і власне це наштовхнуло на думку подивитися на цю постать і реконструювати його життя. Для нас вкрай важливо було окреслити ті вектори, згідно з якими відбувалося становлення Бориса Грінченка – ми називаємо це гранями його ідентичності, які представлені і своєрідних мікросюжетах», – зазначила Тетяна Вірченко, додавши, що ця книга – це внесок у те, щоб Грінченко залишався живим.
За допомогою дистанційного зв’язку до презентації доєднався співавтор видання – професор кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Роман Козлов, який сьогодні захищає Україну на фронті.
«Нам було складно в умовах повномасштабного вторгнення повернутися до наукової роботи, але все вдалося і моє сумління і перед наукою, і перед Україною, я вважаю, є чистим», – зазначив Роман Козлов і розповів про Борис Грінченка як про громадського діяча. «Громадська робота – це те, що завжди подвигало Бориса Грінченка, при тому, що багато в чому він був одинак, багато в чому він не сприймав колективної роботи, все ж таки громадське служіння є однією з найважливіших граней його ідентичності», – додав науковець.
Опісля усі охочі поставили авторам запитання і поділилися рефлексіями на прочитане. Зокрема, про свої враження від видання розповіли науковці, які вже встигли з ним ознайомитися. Так, член-кореспондент НАН України, директор Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік зазначив, що дуже важливо, що Борис Грінченко показаний як жива особистість. Євген Казимирович також додав, що для нього Борис Грінченко постає у двох рисах – великого українського патріота і справжнього жертовного робітника, одержимого своєю працею.
Міркуваннями щодо видання поділилися також завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, професор Михайло Гнатюк, професор кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Валерій Корнійчук, заступниця директора Інституту Івана Франка НАН України Алла Швець та професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Микола Легкий.
