В Університеті стартувала міжнародна наукова конференція “Криза сучасної системи міжнародної безпеки: уроки російської агресії проти України”

12 квітня 2024 року на факультеті міжнародних відносин Львівського університету у змішаному форматі розпочала роботу VI Міжнародна наукова конференція «Криза сучасної системи міжнародної безпеки: уроки російської агресії проти України». Організаторами наукового форуму є факультет міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, Центр міжнародної безпеки та партнерства, Ягеллонський університет у Кракові, Інститут політичних наук і міжнародних відносин, Інститут національної та міжнародної безпеки, Координаційний центр міжнародного діалогу Україна-ЄС і Центр інформації та документації НАТО.

У роботі конференції беруть участь науковці та викладачі закладів вищої освіти, працівники органів державного управління та місцевого самоврядування України та інших держав, молоді науковці, аспіранти та студенти, які досліджують сферу політичних, економічних, правничих, соціологічних та історичних наук.

Учасників конференції та гостей привітав завідувач кафедри міжнародних комунікацій та цифрової дипломатії Роман Вовк. «Сьогоднішня наша конференція присвячена проблемам міжнародної безпеки і кризі міжнародної безпеки, яка склалася в теперішніх умовах. Основну увагу сьогодні ми зосередимо на проблемах російсько-української війни і тих уроках, наслідках і діях, які спричинила ця війна, на тому, як вона впливає на процеси міжнародної безпеки у цілому світі», – зазначив Роман Володимирович.

До учасників заходу звернувся декан факультету міжнародних і політичних досліджень Ягеллонського університету в Кракові, професор Павел Лаідлер, який зазначив, що колектив Ягеллонського університету пишається співпрацею з Львівським національним університетом імені Івана Франка. «Приємно бачити, що незважаючи на тривалу драму війни, яка без сумніву негативно впливає на життя мільйонів українців, наукові інституції, дослідники та експерти не опускають рук у прагненні отримати знання і досвід щодо питань і процесів, які можуть вплинути на міцність Української Держави і, сподіваємося, приведуть до кінця цієї драматичної війни, – наголосив Павел Лаідлер. – Як професорсько-викладацький колектив ми постійно докладаємо зусиль, спрямованих на встановлення миру для українського народу й усвідомлюємо, що наша спільна наукова співпраця може стати ефективною платформою для визначення інструментів, які можуть допомогти нам досягти цієї мети. Тим паче, що цьогоріч конференція стосується різних аспектів національної та міжнародної безпеки, кібербезпеки, гібридної війни, ролі дипломатії».

Слова вітання учасникам конференції адресував також директор Інституту політології та міжнародних відносин Ягеллонського університету, професор Адріан Тишкевич, який висловив переконання, що ця конференція є надзвичайно важливою з точки зору багаторічної співпраці між освітньо-науковими установами, але водночас вона перетворюється на виклик, з яким ми намагаємося впоратися у важкі часи російської загарбницької війни проти України. «Програма сьогоднішньої конференції дуже насичена – вона охоплює різні сфери як міжнародних відносин, так і міжнародної безпеки. Я сподіваюся, що сьогоднішні питання і проблеми, над якими ми дискутуватимемо, служитимуть головній меті цього заходу – знайти певну концепцію майбутнього, яка б призвела до стабілізації міжнародного порядку», – констатував Адріан Тишкевич.

Підсумовуючи виступи колег, до присутніх звернувся й декан факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Маркіян Мальський. «Ми сподіваємося на дуже продуктивну дискусію, пов’язану з важливою темою, яку задекларувала наша конференція – це уроки російської агресії проти України. Ці уроки стають дуже очевидними і мають різний вимір, ми аналізуємо їх у різних площинах і тут дуже важливим є  академічний аналіз цієї ситуації, – підкреслив декан. – Дуже важливо сьогодні, щоб академічна спільнота, експерти і вчені проаналізували, що ж відбувається в нашому світі. Чому так сталося, що наприкінці ХХ століття ми бачили тріумф мирних ініціатив і добрих стосунків між державами, а ХХІ століття, яке мало би зробити ще один крок до кращого і спокійнішого життя, стало бурхливим і небезпечним і, направду, руйнує всю систему міжнародної безпеки, а що найголовніше ставить питання про сучасний міжнародний лад, про сучасний світовий порядок».

Учасників заходу привітав і директор Інституту національної та міжнародної безпеки (Сербія, Белград), професор Дарко Трифуновіч, який презентував колегам доповідь, присвячену новим викликам системи національної та міжнародної безпеки.  Під час пленарного засідання прозвучали також виступи, присвячені іншим актуальним питанням міжнародної безпеки. Йшлося, зокрема, про уроки інформаційної кампанії та дипломатії, російське вторгнення в Україну як поштовх до відродження євроатлантичного партнерства, ООН як марний регулятор «кризи безпеки».

Після презентації доповідей та їхнього обговорення, робота конференції продовжилася в межах двох секцій – «Теоретичні засади міжнародних відносин та системи безпеки» та «Прикладні аспекти міжнародного співробітництва у сфері безпеки».

Загалом на конференції представлено широкий спектр наукових доповідей в межах декількох напрямів. Зокрема, у виступах учасників заходу йдеться про регіональну безпеку у нових геополітичних концепціях, теоретичні засади міжнародних відносин та системи безпеки, міжнародну систему безпеки в регіоні Центрально-Східної Європи, міжнародно-правові аспекти регіональної безпеки, соціально-економічні аспекти міжнародних відносин в кризових умовах, цифрову дипломатія в умовах трансформації міжнародних відносин та системи безпеки.

Світлини: Ірини Онисько Більше фото