13 лютого 2023 року у Львівському університеті в онлайн-форматі відбувся круглий стіл на тему «Україна на шляху до інтеграції в ЄС у часи війни: здобутки та виклики». Організаторами заходу та учасниками дискусії були представники Львівського національного університету імені Івана Франка (факультет міжнародних відносин, Інформаційний центр Європейського Союзу, Центр країн Північної Європи, Центр публічної дипломатії, Центр міжнародної безпеки та партнерства) та Вестмінстерського університету м. Лондон (Вестмінстерська школа права).
Важливість проведення круглого столу окреслив декан факультету міжнародних відносин Університету, професор Маркіян Мальський: «Сьогодні важливий день на факультеті міжнародних відносин не тільки тому, що ми маємо круглий стіл, де обговорюємо надзвичайно важливі проблеми, проблеми української траєкторії вступу до Європейського Союзу. Ми сьогодні даємо світові дві великі стратегії майбутнього розвитку: це українська формула миру й українська стратегія вступу до Європейського Союзу».
З вітальним словом виступила доцентка факультету міжнародних відносин Університету, завідувачка Центру публічної дипломатії Наталія Шалена: «Ми обрали цей день для такої події, тому що нещодавно відбулася історична подія для України: саміт Україна-ЄС. Ми усвідомлюємо, що минув майже рік з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Цей круглий стіл здається нам важливою, ключовою подією для обговорення можливостей і викликів, з якими досі стикається Україна на своєму шляху до ЄС. Україна та українці не тільки долучають Європейський Союз до своєї національної ідентичності, вони також борються на передовій за європейські демократичні цінності та принципи».
Також до вітального слова долучилась співмодераторка заходу Соломія Мацола: «Сьогодні 355-ий день, відколи Україна чинить опір російському вторгненню. Україна стоїть. Україна бореться за незалежність, за фундаментальні цінності, за право на існування, за майбутнє наших наступних поколінь, за демократію. Україна також бореться за можливість приєднатись до Європейського Союзу. І, на жаль, наш шлях до вступу є дуже складним, але без наших міжнародних друзів ми би не досягли успіху». Також Соломія Мацола звернула увагу на дуже цінну та важливу підтримку від Великої Британії.
Серед учасників дискусії, зокрема, був керівник Вестмінстерської школи права (м. Лондон) професор Люк Мейсон. У вступній частині заходу він розповів детальніше про свій навчальний заклад та можливості для міжнародної співпраці студентів. Також Люк Мейсон висловив підтримку Україні та українському народові: «Я був абсолютно вражений військовою відвагою та хоробрістю, з якою українська нація відреагувала на жахливі події минулого року. Юридичні та інші спільноти були ще більше вражені тим фактом, що наші колеги в Україні та представники української спадщини відреагували на це глибоко замислившись, виразивши свої цінності з додатковою відданістю. Це вражаючий акт хоробрості та стійкості! Вона показати свою відданість міжнародному праву, міжнародним цінностям, міжнародній спільноті… Ви є частиною нашої спільноти! І те, як Україна стає членом Європейського Союзу, демонструє її цінності, її відданість цим речам».
Генеральний консул України у Стамбулі, Представник України при ОЧЕС Роман Недільський у вступному слові зазначив: «Хочу підкреслити, що ми вже в Європі і були там завжди. Треба лише завірити документ, що ми належимо до європейської родини. І я абсолютно впевнений, що ми це зробимо дуже скоро».
Після цього учасники круглого столу поділились окремими доповідями на тему інтеграції України в ЄС. Першим слово отримав професор Вестмінстерського університету Адам Лазовські, який виступив з темою: «Azimuth Brussels: виклики та можливості для України на шляху до Європейського Союзу». Професор розповів, що вступ в Європейський Союз є дуже тривалим процесом, який, перш за все, ґрунтується на політичних процесах. Адам Лазовські звернув увагу на те, що в ЄС є свій перелік законодавчих правил, законів, яких повинні дотримуватись усі члени організації. І країни повинні не просто мати їх зазначеними на папері, вони мають імплементувати ці закони в своє національне життя та державотворчі процеси.
«Автономний правопорядок є частиною міжнародного права. Приєднання до ЄС означає величезну оцінку зусиль, і ці зусилля виходять далеко за рамки зобов’язань, які Україна наразі має згідно з Угодою про асоціацію. Це лише невелика частина законодавства ЄС, якого має дотримуватися Україна», – зазначив Адам Лазовські. Професор також звернув увагу на особливості fast-track для України та труднощі з пошуками спільної мови з окремими державами-членами Європейського Союзу.
Водночас вступ України в ЄС передбачає широкі можливості для виходу України на міжнародний ринок та зміцнення її позицій на ньому. «Якщо ми подивимося на країни, які приєдналися до ЄС за останні 20 років, ми побачимо, наскільки вони змінилися на краще… Це великий крок вперед для будь-якої країни. А з іншого боку, це ще й психологічне питання. І я думаю, що міжнародне визнання було б важливим для України, оскільки ми приєднуємося до великої родини з 27 країн-членів», – розповів Адам Лазовські.
Наступну доповідь для учасників круглого столу на тему «Кандидатство у члени ЄС: “fast track” для України» підготувала завідувачка кафедри європейських та регіональних студій факультету міжнародних відносин Університету, професорка Наталія Антонюк. Спікерка хронологічно окреслила тривалий та складний шлях вступу України в ЄС. Наталія Антонюк зазначила, що сьогодні Україна вже подолала перший етап вступу до ЄС, зокрема йдеться про подачу заявки та відповідність Копенгагенським критеріям. Другий етап, на якому ми зараз перебуваємо, – це оцінювальний етап, коли Європейська комісія здійснює перемовини з країною-кандидаткою та перевіряє її відповідність певним критеріям. «Підготовка до вступу України в ЄС передбачає завершення цієї всеохопної трансформації усіх сфер соціального життя України. Україна стане повноправним членом програм та ініціатив Європейського Союзу, відкрита як для його членів, так і для країн-кандидатів… Перед нами є величезна, шляхетна мета і водночас перед нами залишається дуже багато роботи. Але Україна, її уряд та все українське суспільство переконані, що зусилля варті цієї мети», – зазначила Наталія Антонюк.
Важливу тему під час цього круглого столу розкрила Наталія Шаленна. Вона виступила з доповіддю на тему: «Публічна дипломатія України у ЄС: що визначає державу після 24 лютого 2022 року». Спікерка звернула увагу на те, що основною стратегією публічної дипломатії Міністерства закордонних справ України на 2021-2025 роки був розвиток таких складових як: науково-освітньої, спортивної, культурної, економічної, цифрової, експертної та кулінарної дипломатії. Сьогодні публічна демократія є ефективним інструментом зовнішньої політики, який дозволяє створювати позитивний національний бренд за допомогою активного розвитку громадської думки. Наталія Шаленна наводить приклад, зокрема той факт, що Володимир Зеленський і «Дух України» стали «Людиною року» за версією журналу Time. «Цінним, на мою думку, є те, що на обкладинці зображені незламні українці, які створюють цей образ України, як незламної держави… Ми популяризуємо у світі те, що українці – це сильний народ, незламний, що ми стоїмо на захисті європейських демократичних цінностей», – зазначила Наталія Шаленна.
Доцентка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Соломія Мацола розкрила перед учасниками тему «Поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі між ЄС та Україною: випробування війною». Спікерка глибоко проаналізувала розвиток української економіки після початку повномасштабного вторгнення, звернула увагу на діяльність підприємств та збитки, завдані українській інфраструктурі й бізнесу: «Загальна сума прямих збитків, завдана інфраструктурі України через війну, зросла до майже 138 млрд. Третина економіки, на жаль, є втрачена», – розповіла Соломія Мацола. Модераторка заходу акцентувала увагу на 2-х найбільших галузях української економіки: металургії та агропромисловому комплексі. Також Соломія Мацола детальніше розповіла про результати 24 саміту Україна-ЄС, відповідно до яких повинна відбуватись активна інтеграція до внутрішнього ринку ЄС через «Промисловий безвіз», угоду щодо участі України в програмі ЄС «Єдиний ринок» 2021-2027 рр., продовження автономних торговельних заходів ЄС та інше. «Мені до вподоби цей вислів: «Битви виграє армія, проте війну виграє економіка». Економічний фронт є таким ж важливим, як і дипломатичний фронт, як і військовий та політичний. Ми сподіваємось, що ми виконаємо всі покладені на нас зобов’язання й осягнемо цей горизонт», – підкреслила Соломія Мацола.
«Інтеграція держав Західних Балкан до ЄС: перешкоди та засвоєні уроки» – такою була тема доповіді членкині ІСАР «Єднання» Марії Гелетій. Спікерка детально розповіла про індивідуальний досвід різних країн Західних Балкан під час їхнього вступу до Європейського Союзу, порівняла економічні, політичні та соціальні можливості України з іншими країнами, зокрема Хорватією. Марія Гелетій зазначила, що євроінтеграційні процеси не потрібно ототожнювати для кожної держави: «По-перше, кожен досвід кожної країни є унікальний, і він не може бути повністю перейнятим для України. По-друге, кожна країна має свої умови, і Україна зокрема має свої умови. А отже досвід євроінтеграції буде трохи інший, ніж досвід інших країн. Ми можемо запозичувати певні елементи, дивитись, що у кого вдалось чи ні, намагатись використати цей хороший досвід, або ж навпаки – намагатись не повторити помилки інших членів, які колись також були кандидатами на вступ».
Марія Гелетій підкреслила ключові віхи історичного, соціального розвитку країн Західних Балкан та пояснила особливості їхнього сучасного розвитку під впливом політичної нестабільності та російської пропаганди. Також спікерка наголосила: «Війна для України – це шанс прискорити процес вступу в ЄС, тому що безпека України – це безпека Європи. Безпека Балкан – це для України також важлива річ, бо якщо буде якийсь конфлікт на Балканах, то означає, що цей конфлікт відвертатиме увагу світу від України і потребуватиме додаткового ресурсу. Тому Україна повинна, по-перше, реформувати країну, незважаючи на те, що в нас війна. По-друге, прискорювати весь процес євроінтеграції… І по-третє, ми маємо тягнути із собою і Західні Балкани, і Молдову для того, щоб ми усі разом були включені в Європейський Союз».
Останню доповідь цього круглого столу на тему «Євроінтеграція Балтійських країн: досвід для України» представила доцентка факультету міжнародних відносин Університету, завідувачка Центру країн Північної Європи Маріанна Гладиш. Спікерка розкрила умови та особливості євроінтеграційних процесів Естонії, Латвії та Литви, звернула увагу на труднощі, з якими стикнулись сучасні члени ЄС на своєму тривалому шляху вступу. Україна може звернути увагу на досвід цих країн з перспективи того, що Латвія продемонструвала один з найкращих прикладів серед країн-членів ЄС виходу з економічної кризи (у 2008 році наближалась до дефолту). Натомість Литва може стати для України практичним прикладом, як позбутись енергетичної залежності від росії. Маріанна Гладиш зазначила, що Балтійські країни одразу задекларувати своє прагнення вступу до Європейського Союзу та розвиток євроінтеграційних процесів у своїй країні, натомість Україна, на жаль, одразу не змогла чітко задекларувати вектор свого розвитку. «Для того щоб вивчити досвід Балтійських країн, потрібно аналізувати усі досягнення та усі помилки, які теж дуже важливі, щоб їх не повторювати… Ми можемо переймати ці досягнення. І Балтійські країни готові нам у цьому допомагати, ділитися своїм досвідом, допомагати експертно», – переконана Маріанна Гладиш.
Крім того, учасники круглого столу мати змогу поставити спікерам запитання та додатково поспілкуватись про роль студентів у євроінтеграційних процесах, ефективність дипломатичних турне та майбутню участь Європейського Союзу у відбудові України після перемоги.
