6 листопада 2023 року, у день народження Маркіяна Шашкевича Львівському університеті відбулися Шашкевичівські читання, присвячені проєктові ««Веснівка» Маркіяна Шашкевича мовами світу. Від 9 до 50». Захід розпочався у Музеї історії Львівського університету, проте через сигнал повітряної тривоги захід відбувся в університетському укритті.
Читання відкрив в.о. декана філологічного факультету Роман Крохмальний, нагадавши про давню національну традицію вшанування пам’яті поета-отця Маркіяна Шашкевича саме 6 листопада у день його уродин. Таке вшанування в ЛНУ ім. Івана Франка супроводжувалося, звичайно, покладанням квітів до пам’ятника поетові, що на вулиці М.Коперника. Проте, за словами декана, цьогоріч університетська спільнота дарує пам’яті поета жмуток «Веснівки», читаної слов’янськими мовами.
Після цього Роман Крохмальний передав слово керівникові проєкту дійсному члену НТШ, доценту кафедри світової літератури Яремі Кравцеві, який запросив до слова Петра Шкраб’юка, доктора історичних наук, поета, автора великої кількості монографічних видань. Петро Шкраб’юк, зачудований Маркіяновим Словом, неодноразово був учасником Шашкевичівських читань у селі Підлисся, сходив на Білу гору, виступав із віршами, присвяченими Будителеві руського люду. Доповідач нагадав декілька важливіших подій із життя Маркіяна Шашкевича, які стали вікопомними в історії духовного життя Галичини, визначили дальше поступування національних змагань, а також прочитав «Веснівку» українською мовою.
Керівник проєкту «Від 9 до 50» («Веснівка» Маркіяна Шашкевича мовами світу) член Національної спілки письменників Ярема Кравець розповів про первинний задум цього проєкту, ініційованого ще 1986 року , коли українська громадськість вшановувала 175-у річницю від дня народження поета-священника Маркіяна Шашкевича і на той час налічувала лише 9 прочитань поетової «Веснівки» мовами світу. Крах «залізної стіни» і розпад радянського союзу, а також проголошення незалежної Української Держави створили великі можливості для втілення цього цікавого проєкту. Рік за роком збільшувалася кількість прочитань «Веснівки» іноземними мовами, серед яких були особливо цікаві знахідки і прочитання – албанською, бенгальською, данською мовами, мовою есперанто, іспанською, італійською, кримськотатарською, нідерландською, новогрецькою, португальською, японською та іншими мовами. На сьогодні, сказав керівник цього проєкту, маємо п’ятдесят прочитань «Веснівки» Маркіяна Шашкевича мовами світу, що викликає неабияке зацікавлення.
В рамках заходу організатори запропонували присутнім прочитання «Веснівки» сімома слов’янськими мовами.
Перед кожною презентацією чужомовного тексту доцент Ярема Кравець подавав коротку інформацію про перекладачів вірша:
Переклад сербською мовою (читала студентка Мар’яна Прокіп).
Михайло Шашкевич, внучатий небіж Маркіяна Шашкевича , праправнук. Проживає у США, неодноразово відвідував Україну, бував у нашому Університеті, де відбувалися зустрічі із викладачами-славістами, учасниками наукових славістичних колоквіумів. Під час однієї із таких зустрічей дізнався про задуманий проєкт ««Веснівка» Маркіяна Шашкевича мовами світу» і 1998 року надіслав свій переклад цього вірша сербською мовою .
Переклад хорватською мовою (читала студентка Юлія Стефанишин)
Дамір Пешорда, хорватський літератор, працював упродовж декількох років лектором хорватської мови на кафедрі слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького ЛНУ ім. Івана Франка, в Україні захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Відгукнувшись на пропозицію стати одним із перекладачів Шашкевичівської антології, 2001 року подав свій переклад вірша «Веснівка» хорватською мовою.
Переклад польською мовою (читала студентка Марта Копцюх)
Польський переклад «Веснівки» знаного українського науковця, славіста, публіциста, професора Ягеллонського університету, керівника кафедри українознавства Ягеллонського університету Володимира Мокрого (1949 р.н.) є другою спробою прочитання вірша Маркіяна Шашкевича польською мовою. Вперше «Веснівка» у польському перекладі прозвучала 1906 року у прочитанні станіславівського гімназійного професора Петра Париляка. У літературознавчій критиці цей переклад інколи оцінювався як не дуже вдалий щодо відтворення стильових особливостей вірша Маркіяна Шашкевича.
Переклад чеською мовою ( читала студентка Поліна Соїна)
Чеський переклад вірша Маркіяна Шашкевича належить чеському поетові-перекладачеві Ярославу Кабічеку (1931 р.н.), знаному статтями про Тараса Шевченка і низкою перекладів його віршів. Кобзареві вірші увійшли до його книги вибраних Шевченкових творів
«Білі хмари, чорні тучі» (1977 р.). Кабічек був упорядником антології «Форма вітру. Десять сучасних українських поетів» (1975), в якій прозвучали, зокрема, твори М.Бажана, Дм.Павличка, І.Драча, М.Вінграновського. 1985 року став лауреатом премії імені Івана Франка, а 1986 року переклав чеською «Веснівку» з нагоди 175-річчя Будителя руського люду.
Переклад словацькою мовою ( читала студентка Софія Недокус )
Словацький переклад Любоміра Фелдека датується також 1986 роком, тим роком, коли українська громадськість вшановувала 175 річницю від дня народження Маркіяна Шашкевича і були виконані переклади «Веснівки» білоруською, вірменською, китайською, верхньолужицькою, французькою, друге прочитання німецькою, третє прочитання вірша англійською мовою, російською мовою.
Переклад болгарською мовою (читала Софія Вовк)
Переклад 1986 року «Веснівки» болгарською мовою належить поетові і перекладачеві , Іванови Давидкову (1926 р.н.), авторові статей про українську поезію, передмов до трьох українських антологій, виданих у Болгарії у 60-80 роках минулого століття. І.Давидков перекладав поетичні твори Івана Франка, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського, Миколи Бажана, Дмитра Павличка. Ознайомившись із перекладом «Веснівки», надісланим із Софії, у прочитанні Івана Давидкова, Дмитро Павличко написав: «Браво, дорогий Іване, переклад чудовий».
Переклад верхньолужицькою мовою (читав Олександр Моторний, доцент, канд. філ. наук).
Переклад «Веснівки» верхньолужицькою мовою у прочитанні поета і перекладача Бенедикта Дирліха (1950 р.н.) також датований 1986 роком і зроблений на запрошення організаторів святкування ювілею Маркіяна Шашкевича. На той час контакти львівських науковців і літераторів із Лужицею були особливо тісними і дружніми. У Львівському університеті що два роки відбувалися наукові сорабістичні семінари, читався курс лужицької мови, львівські поети були частими гістьми Лужиці, як і лужицькі літератори та науковці, які брали участь у сорабістичних семінарах. Бенедикт Дирліх – поет, письменник, перекладач, журналіст, політик і громадський діяч, упродовж декількох років був головним редактором газети «Serbski Nowiny».
На завершення Шашкевичівських читань, подякувавши шановним студенткам за участь у цьому важливому задумі, керівник проєкту повідомив присутніх, що 16 листопада в Універсальній науковій бібліотеці (проспект Шевченка, 13) о 15 год. відбудеться ще одна зустріч із «Веснівкою» Маркіяна Шашкевича, читаною дев’ятьма іноземними мовами, а 2024 року у своєму першому весняному збірнику журнал «Всесвіт» друкуватиме антологію ««Веснівка» Маркіяна Шашкевича мовами світу. Від 9 до 50».
