24 вересня 2021 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся круглий стіл «Якісна освіта з природничих дисциплін та проривні наукові дослідження: чи можливе щось одне з них без іншого?». Подію провели в рамках Всеукраїнської конференції наукових дослідників. Зважаючи на карантинні обмеження, більшість учасників долучилися до обговорень в онлайн-режимі.
Усіх присутніх привітав проректор з наукової роботи Львівського університету, академік НАН України, професор Роман Гладишевський. «Як і цей круглий стіл, так і Всеукраїнська конференція наукових дослідників загалом є унікальними подіями. Тут ми обговорюємо не лише широку тематику наукових тем та дискутуємо, але й, що важливо, ініціюємо обговорення актуальних питань організації та адміністрування наукових досліджень. Більше того, сьогодні в цьому заході беруть участь науковці з різних університетів, інститутів НАН України, представники влади, Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, Національного фонду досліджень України та Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Я маю надію, що наша дискусія буде спрямована на формування самодостатнього науковця через освітню і наукову складову», – наголосив Роман Євгенович.
Першим доповідь представив проректор з наукової роботи Українського католицького Університету Олег Яськів. Він детально розповів про досвід розвитку освітньої і наукової сфери в УКУ та поділився висновками за результатами впровадження тих чи інших програм для стимулювання працівників. Також Олег Яськів окреслив основні етапи співпраці з іноземними грантодавцями та наголосив на успіхах залучення студентів до наукових досліджень. «Наука та освіта – це два крила кожного університету. Якщо одне з них не достатньо міцне – то висхідний політ неможливий», – підкреслив проректор.
Декан хімічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Григорій Дмитрів у своїй доповіді розповів про потенціал викладацького складу на факультеті, наголосивши, що поруч зі студентами працюють вісім лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки. Також декан широко окреслив роботу Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених, яке «дозволяє вже з першого курсу відчути себе справжнім науковцем, брати участь у грантових конкурсах та конференціях як в Україні, так і за її межами».
Серед інших тем, які порушив Григорій Степанович, презентуючи діяльність хімічного факультету, були численні досягнення студентів та викладачів, зокрема перемоги в олімпіадах та конкурсах, активна співпраця з іноземними закладами освіти та наукові публікації у світових журналах.
Також, відповідаючи на запитання про труднощі з мотивацією роботи в Університеті висококваліфікованих фахівців, зважаючи на невисоку заробітну плату, Григорій Степанович пояснив, що «міцним єднальним елементом завжди був і є дух академічної родини, який панує у Львівському університеті», а також додав, що «науковці мають можливість отримувати додаткове фінансування, завдяки численним проєктам, в яких бере участь ЛНУ ім. Івана Франка».
Декан географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Запотоцький поділився своїм баченням місця географії в структурі університетської підготовки в галузі природничих наук, а також розповів про світовий досвід та пріоритети у цьому питанні. «Географія виконує низку сучасних і надважливих завдань у сфері міської політики, регіонального розвитку, розвитку територій, раціонального природокористування тощо. Саме тому зараз є потреба у якісній географічній освіті – та, як наслідок, у географічній науці», – підкреслив Сергій Запотоцький.
Цікавими досягненнями студентів Одеського екологічного університету поділився аспірант кафедри екології та охорони довкілля, голова відділу екологічної освіти проєкту «Екологічне виховання молоді» ОДЕКУ Владислав Михайленко у своїй доповіді ««Молодь-молодь» чи цього достатньо для розвитку?». Він не лише окреслив проблеми становлення університету природничого напряму, але й пояснив шляхи їхнього вирішення, на прикладі досвіду свого університету. Також Владислав Михайленко продемонстрував низку світлин креативного простору, який створили студенти Одеського екологічного університету з вторинної сировини.
Завідувач кафедри загальної хімії та хімічного матеріалознавства Чернівецького національного університет імені Юрія Федьковича Юрій Халавка виступив із широкоаспектною доповіддю про кризу хімічної освіти. Він порушив проблему кількості та географії вступників на хімічні спеціальності та мотивації молодого покоління до наукової діяльності.
Керівник Секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Михайло Винницький пояснив, чи поєднує процедура акредитації освіту та науку, зачепивши й інші актуальні питання: специфіку історії розвитку вищої освіти і науки в Україні, безперспективність пошуку єдиної моделі ЗВО, виклик «дослідницького університету», а також розтлумачив сенс поняття «якість».
Крім того, учасники круглого столу мали змогу прослухати доповіді, які стосувалися проблеми працевлаштування фахівців екологічної освіти, стандартів підготовки докторів філософії, питань розвитку природничих наук в Україні тощо. Цікаву та структуровану розмову, а також плідну й конструктивну дискусію під час роботи круглого столу забезпечила модераторка заходу, тренерка Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти Оксана Білоус.
Нагадаємо, що Всеукраїнська конференція наукових дослідників триває до 25 вересня. З детальною програмою конференції можна ознайомитися на сайті.
