На запрошення історичного факультету голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович 11 листопада 2016 року прочитав студентам Львівського університету відкриту лекцію на тему «Таблоїдизація історії: роль медіа у висвітленні польсько-української війни 1942–1947 років».
Лектор поділився своїми міркування щодо окремих проблемних питань, розповівши, зокрема, про взаємовплив мас-медіа та історичної науки, про те, як журналісти й історики інтерпретують минуле (на прикладі польсько-українського протистояння 1940-х років).
У своєму виступі історик простежив еволюцію польської суспільної думки, починаючи з 2003 року, коли топ-темою не тільки наукових, але й медійних і політичних дискурсів сусідньої держави стали волинські події 1943 р.
На перший погляд парадоксально, але не наукові дослідження, а медійні меседжі стали формувати історіографічну концепцію польсько-українського конфлікту, який свого часу Володимир В’ятрович назвав «другою польсько-українською війною».
А все тому, що в інформаційну епоху засоби масової інформації значною мірою формують історичні знання для великої частини населення. Відтак, достовірність того, що ЗМІ подають, і як вони це роблять, має надзвичайно важливе значення.
Інша проблема полягає в тому, як відзначив науковець, що журналісти й політики часто спрощують складні історичні явища та події, сприяючи різним маніпуляціям і творенню міфів. Такою, власне, є і ситуація навколо польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни та відразу після неї.
Вихід із непростої ситуації історик вбачає в деполітизації історії, інтенсифікації діалогу вчених Польщі та України, активнішій просвітницькій діяльності українських істориків, опертя у висновкових положеннях на достовірні документи, а не на суб’єктивні припущення.
Власне бачення проблеми історії польсько-українського конфлікту середини ХХ ст. дослідник подає у новій книзі «За лаштунками «Волині-43». Невідома польсько-українська війна», яку він презентував цього ж дня у Львові.
