26 квітня 2018 року на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася презентація збірника студентських матеріалів «Зернини пам’яті», присвяченого 85-й річниці Голодомору в Україні. Цей збірник унікальний, адже є першим в Україні студентським виданням про страшну трагедію 1932−1933 років, до того ж у книзі дуже багато матеріалів, заснованих на спогадах ще живих родичів першокурсників та другокурсників факультету журналістики, які стали її авторами.
«Наші студенти внесли свою лепту в засік української історичної пам’яті, вони передали читачам закумульовані спогади рідних, знайомих та близьких, які пережили страшний 33-й, не побоялися виставити на позір тендітні паростки свого «не забудь!», що проросли в поезії, художній прозі, есе, репортажах, аналітичних статтях, рецензіях!» – кажуть редактори та упорядники, а також ініціатори видання, доценти факультету журналістики Галина й Андрій Яценки, – і продовжують: «Назва «Зернини пам’яті» не випадкова, адже кожен народ має свої мікро- та макрокосми національної пам’яті та символічний «жорсткий диск» своєї історії. Наша пам’ять про минуле століття у контексті вічності, мабуть, закодована у маленьких пшеничних зернятках, бо саме вони, найпевніше, символізують українську націю хліборобів та їхню найбільшу трагедію – Голодомор 1932−1933 років! Мільйони-мільйони зернин!!! І у кожній – доля народу й окремої людини. Сьогодні згадати всіх, закатованих Голодом, поіменно не можливо, бо багато мертвих і ненароджених, і жменька тих, кому досі сниться чорна безодня голодної смерті! Але пам’ятати про них ми повинні! Ми дякуємо студентам! Адже збірник їхніх матеріалів – це ниточка від тих, хто пережив, до тих, хто пам’ятає й пам’ятатиме!».
Під час презентації збірника «Зернини пам’яті» студенти першого курсу продемонстрували глядачам короткий фільм власного виробництва «П’ять колосків, заплетених у вічність». Вікторія Дяченко, розповідаючи про враження від зйомок фільму, зазначила: «Ми довго готувалися до зйомок, бо розуміли, яка відповідальність лежить на нас: відтворити на декілька хвилин страшну картину Голоду 1932−1933 років в Україні. А мить, коли ти опиняєшся перед камерою, режисер тримає мікрофон, – неповторна, бо ти перетворюєшся на людину того часу, душать сльози, стискає серце… Ми грали роль загиблих жертв Голодомору, цитували власні тексти. Ми хотіли донести до сучасників хоч крихту того болю і розпачу, який пережили наші предки».
Свою частину збірника презентували і другокурсники. Присутні мали змогу поринути у їхню проникливу поезію та прозу, насолодитися піснею «Журавлі» у виконанні Марти Петренко й Анастасії Мигидюк, пережити разом з акторами перформанс «Шука зернину ангел на стерні» і, щонайважливіше, почути від правнуків уривки спогадів їхніх прабабусь і прадідусів, які пам’ятають страшний 33-й. Художниця обкладинки «Зернин пам’яті», другокурсниця Марія Масюк, під час презентації створила власну картину «Ми пам’ятаємо!».
Наприкінці студентську творчість відзначив завідувач кафедри радіомовлення і телебачення, професор Василь Лизанчук: «Я вражений, наскільки молоде покоління розуміє та відчуває нашу історію! Як може передати її у своїй творчості! Тішить, що воно не байдуже, адже до створення збірника долучилося 57 майбутніх журналістів. Це майбутня еліта нашої нації, якій будувати Україну!».
А індикатором вагомості та важливості цього заходу стали сльози на очах у викладачів, студентів та гостей факультету журналістики!
