3 березня 2023 року на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася науково-практична конференція студентів та молодих учених «Сучасні реалії журналістики: традиції і виклики». Організатором наукового зібрання є кафедра теорії і практики журналістики. Захід відбувався у дистанційному форматі на платформі Zoom, до нього долучилися учасники з різних міст України та Польщі.
Розпочалася конференція із вітальних слів від викладачів кафедри. Першою до молодих вчених звернулася голова організаційного комітету конференції, кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка кафедри теорії і практики журналістики Наталія Войтович. Вона насамперед передала учасникам наукового зібрання вітання від адміністрації Університету та декана факультету журналістики Івана Крупського, а тоді розповіла про те, як виникла ідея проведення такої конференції. «Сьогоднішня конференція – це такий невеличкий експеримент наукового кола кафедри теорії і практики журналістики, який полягає в тому, що саме наші студенти вирішили зорганізувати таке зібрання. І хоча ми маємо нашу традиційну щорічну міжнародну конференцію, яка проходить ось уже десять років, та вирішили провести ще й цю, оскільки наука не стоїть на місці, вона мусить розвиватися, а молоді науковці мають спілкуватися між собою якомога частіше, обмінюючись ідеями та думками щодо актуальних тем», – пояснила Наталія Войтович.
Вона також розповіла детальніше про географію учасників наукового зібрання. Так, до конференції долучилися студенти та молоді вчені зі Львова, Києва, Сум, Дніпра, а також колеги з Польщі, з Жешувського університету та Університету імені Адама Міцкевича у Познані, з якими факультет має укладені партнерські угоди.
З вітаннями до учасників конференції звернулася також асистентка кафедри теорії і практики журналістики Тетяна Війтович. Вона відзначила, що подібні заходи дають студентам цікавий і корисний досвід, а виклики, які постають зараз перед усім світом і журналістикою зокрема, потребують активного обговорення в наукових колах. «Дуже приємно, що такою широкою є географія учасників конференції, що до нас долучилися навіть студенти першого курсу, адже участь у конференції буде для них цінним досвідом. Зараз перед журналістикою і студентами-журналістами постали нові виклики, і ми мусимо їх обговорювати, такі конференції для цього й існують», – зауважила Тетяна Війтович.
Після вітальних слів розпочалося пленарне засідання конференції, під час якого учасники конференції заслухали три доповіді. Першим із доповіддю на тему «Мас-медіа як засіб ідентифікації України у світі» виступив Станіслав Васюрко (Львів). Він розповів про те, як радіо, телебачення та кіно формують образ України та українців у світі, наголосивши на актуальності та важливості цього питання. «Протягом останніх восьми років ми, українці, дуже чітко зрозуміли, що наша ідентифікація – це наша свобода. Без неї ми не можемо кудись прагнути, до чогось іти і за щось боротися. І важливу роль у нашій ідентифікації відіграють саме мас-медіа», – підкреслив Станіслав Васюрко. Детальніше зупинившись на дослідженні ідентифікації України в кіноіндустрії, доповідач проаналізував, як змінювався образ України та українців у кіно з плином часу, які стереотипи про українців були нав’язані через кіно, яким цей образ є зараз і як на його формування вплинула війна.
Друга доповідь на пленарному засіданні була присвячена темі «Репортаж про війну в Україні як літопис воєнних злочинів на прикладі репортерських робіт Макса Левіна». Її представляла Анастасія Доскоч (Львів). Охарактеризувавши репортаж як жанр журналістики та окресливши основні особливості і тенденції сучасних репортажів, доповідачка перейшла до аналізу репортерських робіт Макса Левіна – українського фотокореспондента, фотографа, документального фотографа, який створював репортажі про війну в Україні ще з часів АТО і був убитий російськими військовими 13 березня 2022 року біля села Мощун на Київщині під час документування злочинів окупантів. При цьому Анастасія Доскоч підкреслила важливість ведення репортажів про війну в Україні, які є неоціненним джерелом інформації про військові злочини росіян. «Важливість репортажів з місця воєнних дій полягає в документуванні свідчень і показів про військові злочини, які можуть стати вирішальними при поданні позовів до міжнародних судів або трибуналів та притягнення винних до відповідальності», – наголосила вона.
Насамкінець із доповіддю на тему «Особливості роботи журналістів в зоні бойових дій: безпекові питання» виступила Олександра Максименко (Дніпро). Ця надзвичайно актуальна доповідь мала прикладний характер і містила конкретні правила, рекомендації та поради для журналістів, які працюють у зоні бойових дій. Ішлося про всі етапи роботи від підготовки до відрядження до правильного опрацювання відзнятих та підготовлених матеріалів. Значну увагу доповідачка присвятила принципам журналістської етики, дотримання яких є особливо важливим, коли йдеться про документування подій у зоні бойових дій. «Проблеми етичності журналістської діяльності і дотримання професійних стандартів є також важливою темою під час війни, адже саме журналістські матеріали формують думку суспільства. Тому для журналістів важливо ставити собі питання «Що несе цей текст?», аби він не став патогенним», – розповіла Олександра Максименко.
Надалі робота конференції продовжилась у рамках 4 секцій: «Нові медіа і громадянська журналістика», «Світові тенденції розвитку журналістики», «Медіабезпека та медіаграмотність як запорука якісних ЗМІ» та «Аудіовізуальні медіа: трансформації та перспективи». Доповіді стосувалися найбільш актуальних питань, пов’язаних із тенденціями та перспективами розвитку нових медіа, формуванням нової медіареальності, зокрема в умовах війни, викликами, які постають перед сучасною журналістикою, теоретичними і практичними аспектами функціонування ЗМІ у сучасних реаліях тощо. Після доповідей окремий час відводився на дискусії, під час яких усі охочі могли поставити доповідачам питання, поділитися своїми міркуваннями з приводу заслуханих тем та обмінятися ідеями щодо подальшого дослідження тих чи інших проблем.