Від вихованця Малої академії наук до професора університету та директора Наукового парку – це про життєвий шлях Назара Демчишака, який є втіленням невтомного прагнення до знань, генерування інновацій та щирого бажання ділитися ними з довколишніми.
Захоплення економікою, що зародилося ще в шкільні роки, привело його до Львівського національного університету імені Івана Франка, де він здобув освіту за спеціальністю «Фінанси». Не зупиняючись на досягнутому, Назар продовжив навчання в аспірантурі, прагнучи поглибити власні наукові пошуки за часів студентства.
Паралельно з науковою діяльністю Назар Демчишак розпочав свою викладацьку кар’єру. З 2008 року він пройшов шлях від асистента до професора кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту Львівського університету. Зараз Назар Демчишак очолює Науковий парк ЛНУ ім. Івана Франка «Інновації та підприємництво», продовжує викладати на економічному факультеті, а, водночас, активно займається наукою.
Наукові дослідження професора зосереджені на актуальних проблемах інноваційної діяльності, розвитку стартап-підприємництва, інвестиційної активності, цифрової економіки та фінтех-екосистеми України. Ці дослідницькі інтереси знаходять практичне застосування в його співпраці з молоддю.
«Особливе місце у моїй роботі займає співпраця зі студентами та підготовка аспірантів, із якими маю численні публікації, хороші результати участі вихованців у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах, спільна участь у стартап-проєктах, що є цікавою і надихаючою для мене особисто та, сподіваюсь, для нашої молоді», – розповідає Назар Демчишак.
Одним із значних досягнень Назара Демчишака стало розроблення концепції розвитку фінансових технологій і цифрової економіки для післявоєнного відновлення України та зміцнення національної безпеки. Ця концепція ґрунтується на результатах його багаторічних досліджень та глибокому розумінні сучасних економічних викликів. Завдяки підтримці професорів Михайла Крупки та Романа Гладишевського, дослідник активізував пошуки саме в цьому напрямі й очолив колектив науковців, які займаються цією проблематикою.
В умовах жорстокої війни, коли Україна стикається з безпрецедентними викликами, постає гостра потреба у нових підходах до відновлення та розвитку економіки. Саме тому розробка концепції розвитку фінансових технологій та цифрової економіки набуває надзвичайної ваги.
На шляху до реалізації цієї візії досліднику довелось пройти через багато етапів. По-перше, це глибоке вивчення передумови формування та розвитку ринку фінтех в Україні, а також оцінка його інвестиційної привабливості. По-друге, огляд глобального фінтех-ринку, щоб перейняти найкращий світовий досвід та визначити перспективні напрямки розвитку.
Важливим аспектом дослідження стало вивчення взаємозв’язків між рівнем фінансової грамотності, фінансовою інклюзією та цифровізацією суспільства, адже це допоможе зрозуміти, як саме цифрові технології можуть зробити фінансові послуги доступними для всіх верств населення.
Не менш важливим стало обґрунтування синергетичних ефектів від розвитку цифрової культури та розширення використання цифрових та власне фінансових технологій. Це дозволить не лише стимулювати економічне зростання, але й зміцнити національну безпеку України.
В умовах війни та поствоєнного відновлення питання безпеки стає як ніколи актуальним. Тому розробка рекомендацій щодо підвищення рівня фінансової та кібербезпеки є невід’ємною частиною дослідження. Також важливим аспектом концепції є розробка підходів до підвищення ефективності співпраці в межах тріади «освіта-наука-бізнес». Це дозволить створити синергетичний ефект та використовувати потенціал молодих поколінь, які максимально адаптовані до реалій цифрової економіки.
Щодо практичної складової, то її цінність полягає в отриманні науково-прикладних результатів, що корелюватимуться зі стратегічними орієнтирами цифровізації економіки на національному та глобальному рівнях. В рамках проєкту будуть розроблені нові науково-прикладні рішення проблем фінтех-сектору на основі запропонованого міждисциплінарного підходу. Розроблені науково-прикладні рішення матимуть наукову цінність у світовому масштабі та можуть бути адаптовані в країнах, схожих з Україною за рівнем економічного розвитку та іншими соціально-економічними параметрами і проблемами, а також тими, які потенційно можуть зіткнутися із зовнішньою військовою агресією.
Незважаючи на вже здобуті результати, Назар Демчишак не збирається зупинятися на досягнутому. Його думки вже спрямовані на майбутню науково-прикладну діяльність. Окрім цього, дослідник прагне продовжити роботу з комерціалізації результатів досліджень та розробок вчених Університету на базі Наукового парку.
«Важливо також й надалі розвивати стартап-культуру, започатковану конкурсами студентських проєктів Lviv Startup Fest. Моєю метою є ініціювання нових проєктів, спрямованих на розвиток науки в Університеті та стимулювання прогресу студентської молоді», – зазначає Назар Демчишак.
Не можна заперечувати, що наукова і практична діяльність в умовах війни стикається з численними складнощами. Це стосується ресурсного забезпечення, комунікації з колегами з різних регіонів країни, а також певного спаду зацікавленості українських вчених у наукових дослідженнях через події, пов’язані з повномасштабним вторгненням росії та його руйнівними наслідками.
Однак дослідник щиро вірить, що любов до науки, ентузіазм та натхнення наших вчених допоможуть зберегти науковий потенціал України і переконаний, що кожен з нас на своєму місці зможе зробити свій внесок у Перемогу та майбутній науково-технічний прогрес країни.