Розпочала  роботу IV Міжнародна науково-практична конференція  «Актуальні проблеми педагогічної освіти: реалії, нові ідеї та перспективи»

5-6 травня 2022 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка проходить IV Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми педагогічної освіти: реалії, нові ідеї та перспективи». Науковий форум відбувається у змішаному форматі, тож усі охочі можуть долучитися до участі в ньому за допомогою платформи ZOOM.

Ініціатором проведення наукового зібрання є кафедра початкової та дошкільної освіти факультету педагогічної освіти Львівського університету у партнерстві з Молдавським державним університетом (Молдова), Університетом Яна Кохановського в Кельцах (Польща), Університетом імені Штефана чел Мари (Румунія), Жешівським університетом (Польща), Університетом Святих Кирила і Мефодія (Болгарія) та низкою українських наукових й освітніх установ міст Києва, Умані, Мелітополя, Харкова,  Тернополя, Кривого Рогу, Чернівців, Кременчука, Ужгорода, Дрогобича, Рівного, Луцька, Івано-Франківська, Дрогобича.

Відкрив конференцію в.о. декана факультету педагогічної освіти Дмитро Герцюк, який зазначив, що цьогорічна конференція покликана висвітлити стан, нові ідеї та новаторські підходи у системі  підготовки педагогічних кадрів на сучасному етапі, проаналізувати виклики перед  педагогічною освітою, зумовлені умовами воєнного  часу.   Від щирого серця  він подякував іноземним учасникам конференції за дієву багатопланову  допомогу Україні їхніх країн у війні з російськими окупантами.

Від імені Ректорату слова вітання учасникам конференції адресував перший проректор Андрій Гукалюк. «Ми починаємо роботу конференції за таких обставин, коли над усіма нашими теренами звучать сирени, триває війна. Важливо те, що у такий кризовий момент організатори все ж змогли провести Міжнародну науково-практичну конференцію, що об’єднала фахівців зі всієї України та колег із сусідніх держав. Проблематика, яку сьогодні обговорюватимуть, є доволі різноплановою, широкою та досить актуальною в системі сучасної педагогічної освіти» – наголосив перший проректор та побажав усім учасникам заходу конструктивних дискусій і плідної роботи.

Модераторами дискусійної платформи конференції були докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри початкової та дошкільної освіти Наталія Мачинська та докторка педагогічних наук, доцентка, професорка кафедри початкової та дошкільної освіти Олена Галян.

Надалі конференція продовжила роботу у форматі виголошення наукових доповідей та цікавих дискусій.

Першою свою доповідь «Підготовка майбутніх учителів до виховання учнів на ідеях миру» презентувала Олександра Янкович, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри ранньої освіти, спеціальної педагогіки та ресоціалізації Куявсько-Поморської вищої школи (Бидгощ, Польща), завідувачка кафедри педагогіки і методики початкової та дошкільної освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Професорка Олександра Янкович акцентувала увагу на важливості в сьогоднішніх воєнних умовах формування педагогіки миру. Її емоційно насичений виступ, зокрема, окреслив актуальність цінності миру та миролюбства, формування цих якостей у майбутніх вчителів засобами навчання та виховання. За словами дослідниці, питання війни і миру є проблемою, над якою розмірковують і намагаються розв’язати не одне покоління інтелектуалів, політиків і простих громадян упродовж всесвітньої історії людства. А відтак, визнання миру і миролюбства є ключовими загальнолюдськими цінностями, що стверджують пріоритет гуманістичного світогляду.

Проректорка Молдавського державного університету, професорка Отилія Дандара у виступі про традиції та тенденції підготовки вчителів у Республіці Молдова зазначила, що школа через вчителів забезпечує передання системи національних цінностей, сприяє формуванню соціальної згуртованості та громадянського духу. Оскільки молодь в Молдові сьогодні неохоче йде працювати в заклади освіти, на державному рівні розроблено та вже впроваджено програму підтримки молоді, що передбачає низку заходів для заохочення молодих фахівців працювати в освітніх установах держави.

Докторка педагогічних наук, професорка Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Валентина Кушнір здійснила порівняльний аналіз структури системи освіти Польщі та України, виокремила спільні та відмінні аспекти, вказала на окремі моменти, що заслуговують на увагу, зокрема йшлося про професійну підготовка магістрів за різними освітніми програмами.

Наступним доповідь виголосив доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри інформатики і кібернетики Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького Вячеслав Осадчий. Професор Осадчий з дружиною виїхали з окупованого Мелітополя і зараз перебувають на західних теренах України. Професор виступив з доповіддю про актуальні аспекти застосування технологій змішаного та дистанційного навчання у підготовці майбутніх фахівців. Професор зазначив, що досвід роботи в умовах коронавірусної пандемії дозволив реалізувати професійну підготовку майбутніх фахівців в умовах військової агресії Росії на території України, коли організація і проведення освітнього процесу здійснювалась з використанням технологій дистанційного навчання, що не потребують високої якості інтернет-з’єднання – текстові повідомлення, сайт-курс, електронна пошта.

Надалі учасники конференції продовжили роботу у шести секціях та взяли участь у майтер-класах. У доповідях висвітлювались питання українського та іноземного досвіду розвитку вищої педагогічної освіти; пріоритетні напрями професійної підготовки фахівців дошкільної, початкової та інклюзивної освіти; сучасний стан та перспективи розвитку початкової освіти в умовах Нової української школи; реалізація ідеї наступності дошкільної та початкової освіти в умовах освітніх змін; проблеми лінгводидактики в сучасному освітньому середовищі; впровадження систем оцінювання якості педагогічної освіти. У майстер-класах учасники конференції могли опанувати лайфхаки дистанційного навчання в Новій українській школі та дізнатись шляхи емоційного відновлення, якщо «заряд життєвої батарейки» низький.

За результатами роботи конференції буде видано збірник тез доповідей.

Світлини: Олега Вівчарика та організаторів заходу Більше фото