23 листопада 2023 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка розпочала роботу міжнародна наукова конференція «Українська філологія: школи, постаті, проблеми», присвячена 175-річчю від часу заснування кафедри української словесності у Львівському університеті. Організатори наукового форуму – кафедра української літератури імені академіка Михайла Возняка, кафедра української мови імені професора Івана Ковалика, Інститут франкознавства Львівського університету і Наукове товариство імені Шевченка.
Наукове зібрання відкрив в.о. декана філологічного факультету Роман Крохмальний. «Ми розпочинаємо наше пленарне засідання завдяки багатьом поколінням українців, філологів, які боролися і словом, і зброєю, і продовжують боротися сьогодні за нашу незалежність, за нашу можливість працювати, дискутувати, ввести наукову комунікацію, передавати традиції, ділитися між поколіннями тим найціннішим, що тримає український народ міцним і нездоланним», – констатував Роман Олексійович, після чого присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв, які віддали життя, захищаючи Українську Державу.
Учасників конференції привітав Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. Володимир Петрович, зокрема, наголосив на вагомому внеску багатьох поколінь українців, які долучилися до творення Львівської філологічної школи. «Сьогодні ми можемо стверджувати, що внаслідок діяльності численних поколінь українців, викладачів Університету, сформувалося самобутнє унікальне соціокультурне явище – Львівська філологічна школа, яка має своє виразне наукове і дидактичне обличчя, – зазначив Ректор. – Знати і уславлювати знаки і події нашої минувшини – святий обов’язок кожного українця, патріота рідної землі. Ми говоримо не тільки про розвиток філологічної науки і педагогічної освіти, а й передусім про збереження кореня української ідентичності, адже по суті саме за українську ідентичність сьогодні іде боротьба з російським агресором».
«Сьогодні ми висловлюємо окрему щиру сердечну вдячність представникам університетської спільноти, викладачам і студентам, нашим випускникам, науковцям-україністам, які у лавах Збройних Сил України, мужньо захищають наш державний суверенітет, звільняють і, впевнений, звільнять українську землю від окупантів», – зазначив Володимир Петрович.
Слова вітання присутнім адресував голова Наукового товариства імені Шевченка в Україні, директор Інституту прикладних проблем механіки і математики імені Ярослава Підстригача, академік НАН України, професор Роман Кушнір. Голова НТШ підкреслив, що 2023 рік – це рік численних ювілейних дат, однією з яких є і 150-річчя Наукового товариства імені Шевченка: «Цей рік є особливим для Наукового товариства. Ми маємо низку заходів, присвячених відзначенню ювілею і ця конференція є одним із них. Важливо, аби ми достойно відзначили цю славну подію, адже 150 років – це багато, і Наукове товариство імені Шевченка за цей час також зробило багато. Бажаю усім Вам гарної роботи, щоб вдалося реалізувати все заплановане».
До учасників конференції звернувся директор Інституту Івана Франка НАН України, член-кореспондент НАН України, професор Євген Нахлік. «Перша в світі кафедра української словесності у Львівському університеті заклала початок усім його українознавчим кафедрам та цілому філологічному факультету. 175-річчя кафедри української словесності – це свято насамперед філологів-україністів Університету, але водночас це також свято студентів і випускників філологічного факультету різних років», – наголосив Євген Нахлік.
«За довгі драматичні, а часом і трагічні роки, українська філологія Львівського університету пройшла непростий шлях. Та попри це університетські кафедри виховали чимало поколінь славетних українців і збагатили вітчизняну філологічну науку багатьма цінними працями», – додав науковець, привітавши університетських філологів від імені вчених Інституту Івана Франка, більшість з яких є випускниками філологічного факультету.
Під час відкриття конференції музичний дарунок для учасників та гостей заходу виконав Народний дівочий хор «Ліра» під керівництвом Оксани Мельничук. Опісля відкриття конференція продовжила роботу у форматі пленарного засідання, яке модерував завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. Івана Франка, професор Михайло Гнатюк.
Директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, академік НАН України, Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Микола Жулинський також привітав колег з нагоди ювілейної дати. «Сьогодні маю можливість привітати Вас і нас – Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України – із цим високим ювілеєм. Привітати тому, що нас поєднує багаторічна праця, яка дала дуже вагомі результати. Ця співпраця базувалася передусім на освоєнні колосального масиву української літератури, насамперед спадщини Івана Франка. До останнього дня свого земного життя співпрацював з нами і професор Тарас Салига, про якого я хотів би сьогодні поділитися спогадами».
Надалі Микола Григорович презентував присутнім свою доповідь «Бурхливо-енергійний Тарас Салига, або Щемлива нестерпність пам’яті», в якій поділився спогадами про Тараса Юрійовича, підкресливши, що «Тарас Салига володів особливо чутливим даром вловлювати пульсацію ідейно-естетичної енергії митця та виявляти процес її матеріалізації в слові».
Під час пленарного засідання науковці-філологи виголосили також доповіді, присвячені постатям академіка Івана Дзюби, Омеляна Огоновського та Івана Франка. У виступах йшлося, зокрема, й про внесок учених Львівського університету в розвиток слов’янської ономастики, метафізичні проєкції українського барокового вірша та інше.
По завершенні пленарного засідання робота конференції продовжилася у секціях відповідно до напрямів – «Українська філологія у Львівському університеті: історія в датах і постатях», «Середньовічна, ранньомодерна та класична українська література», «Українська література ХХ – ХХІ століття у постанні та силовому полі інтерпретацій», «Актуальні напрями дослідження української мови в синхронії та діахронії», «Франкознавчі студії», «Українське літературознавство: проблематика, методика, методологія, концепти», «Фольклористичні студії», «Українська література і театр: на перехрестях часу і простору». Конференція триватиме у змішаному форматі до 24 листопада 2023 року.
Зазначимо, що перша у світі кафедра української словесності, створена 1848 року, є праматір’ю всіх українознавчих кафедр сучасного філологічного факультету Львівського університету. Посаду професора на ній обіймали Яків Головацький (1848-1867), Омелян Огоновський (1867-1894), Олександр Колесса (1895-1918) та багато інших видатних філологів. 22 березня 1895 року зробив спробу посісти місце на кафедрі Іван Франко. Майбутній патрон Львівського університету прочитав габілітаційну лекцію на тему «Поема Тараса Шевченка «Наймичка»».
Праця україністів на кафедрі «праматері українознавчих інституцій» Львівського університету часто відбувалася за нелегких обставин, адже перебування Львова у лоні різних імперій змушувало колективи кафедри розвивати українську словесність не завдяки, а всупереч суспільно-політичним обставинам. Втім зараз ми можемо з впевненістю стверджувати, що внаслідок діяльності численних поколінь неординарних україністів-гуманітаріїв, викладачів Університету, зокрема, Якова Головацького, Омеляна Огоновського, Олександра Колесси, Кирила Студинського, Василя Щурата, Михайла Возняка, Леоніда Білецького, Дениса Лукіяновича, Ярослава Гординського, Михайла Рудницького, Семена Шаховського, Петра Коструби, Івана Ковалика, Юліана Редька, Івана Денисюка, Тараса Салиги та багатьох інших сформувався і продовжує розвиватися один із провідних світових осередків української словесності – Львівська філологічна школа .
