Цифровий світ невпинно і динамічно змінюється, що зрештою впливає і на тенденції розвитку вищої освіти. Саме тому більшість викладачів скористалася можливістю модернізувати свій підхід до викладання і завдяки цифровим інструментам зробила навчання доступнішим і привабливішим. І найкращим мотиватором для них тут були, звісно, студенти, адже для молоді сучасні ґаджети – це невід’ємна частина повсякденного життя.
Існує безліч можливостей і способів модернізувати навчальний процес завдяки цифровому інструментарію. Наприклад, смартфона й Інтернету, які сьогодні є ледь не в кожного, буде достатньо, аби лекція отримала вічне життя в цифровому світі.
Які саме цифрові інструменти використовують викладачі Львівського національного університету імені Івана Франка? Яка їхня роль у науково-викладацькій діяльності? В яких ділянках є потреба впровадження змін та інновацій? Про це дізнаємося з опитування, в якому взяли участь більш ніж 170 наукових працівників Університету. Тож ділимося з Вами результатами.
Відео-лекції, онлайн-трансляції, тести в електронному форматі – для усього цього потрібне якісне бездротове з’єднання WIFI. Понад 30% викладачів вважають ступінь покриття і якість WIFI в університетських корпусах задовільною, а ще приблизно 30% – доброю і дуже доброю (17% і 20% відповідно). Інша третина переконана, що покриття WIFI і його якість потребують покращень.
Не стало несподіванкою з огляду на цифровізацію світу те, що майже весь викладацький склад має власні смартфони і ноутбуки. І якщо останні активно використовують для підготовки і проведення занять, то смартфон залишається радше невикористаним ресурсом.
Головними інструментами кафедрального забезпечення, згідно з опитуванням, є проектор, принтер і стаціонарний комп’ютер. Втім окремі респонденти у розгорнутих відповідях зазначають, що деякого устаткування, зокрема, комп’ютерів, з огляду на кількісний склад кафедр недостатньо і, крім того, частина обладнання потребує модернізації.
Лідерські позиції серед офісних програм займають пакети Microsoft Office (95%), більш ніж половина респондентів використовує також онлайн-функції Office 365, безкоштовний доступ до яких можливий через корпоративну пошту lnu.edu.ua. На третьому місці – безкоштовний офісний пакет Open Office, його використовує майже кожен десятий респондент (13%). Більш ніж половина викладачів Університету переконана, що ще не до кінця знає можливості відповідних офісних пакетів і готова вдосконалювати свої знання і навички.
Окремо в опитувальник було винесено питання про програми для підготовки презентацій, адже саме останні поступово стають неодмінним атрибутом усіх лекційних курсів. І в цій ділянці лідером є продукт корпорації Microsoft PowerPoint, яким користуються майже 96% викладачів, які взяли участь в опитуванні. На другому місці зі значним відривом – хмарне програмне забезпечення Prezi, яке використовує лише кожен п’ятий. Високою є частка викладачів (майже 70%), які хотіли би взяти участь у курсах, на яких могли б поглибити свої навички і познайомитися з широкою палітрою можливостей презентаційних програм, які часто залишаються невідомими для середньостатистичного користувача.
Окрім презентаційних і офісних програм, у своїй роботі в Університеті викладачі активно користуються програмами для обміну текстовими повідомленнями (Viber, WhatsApp, Messanger) (85% респондентів) і соціальними мережами як-от Facebook і Instagram (68%). Кожен другий надає перевагу не традиційним USB-накопичувачам, які так легко загубити, а хмарним сервісам зберігання (Dropbox, OneDrive і Google Drive), де інформацію можна надійно зберігати і потім використовувати на будь-якому пристрої з доступом до Інтернету. Крім того, викладачі ведуть активну боротьбу з плагіатом в університетському середовищі і тестують роботи студентів через відповідні антиплагіатні програми. Таке практикує кожен третій опитаний.
Системи електронного навчання вже давно стали невід’ємним атрибутом навчального процесу в безлічі навчальних закладів у цілому світі. Серед найпопулярніших – безкоштовна платформа Moodle/eLearning, якою, за даними з Вікіпедії, станом на 2019 рік користувалися у 229 країнах світу. Moodle/eLearning дає можливість опубліковувати матеріали до курсів онлайн, проводити тестування в електронному режимі, організовувати збір і перевірку домашнього завдання, провадити комунікацію зі студентами. Зрештою саме ці функції цікавлять опитаних викладачів найбільше. Попри це наразі активно послуговується цією платформою лише невелика частка викладачів: приблизно 35% респондентів мають на Moodle від одного до майже усіх або й усіх курсів (в останній категорії лише 4%). При цьому в розгорнутих відповідях дехто з активних користувачів скаржиться на “неінтуїтивність” і “незручність” цієї системи.Технічні особливості хоч і можуть викликати критику, втім варто наголосити, що понад 75% викладачів готові вчитися користуватися платформою Moodle і впроваджувати її у навчальний процес, адже, очевидно, розуміють, що це вже не майбутнє, а звичайне сьогодення сучасної освіти.
Топ-5 “цифрових” інтересів викладацького складу – це комунікація і організація навчального процесу (50%), навчальні матеріали у вільному доступі (Massive Open Online Cources) (47%), робота з науково-метричними базами даних (44%), створення навчальних відео і запис лекцій (37%) і методика використання інтерактивної дошки в навчальному процесі (36%).
Університет прагне активно впроваджувати цифрові технології не лише у процес викладання і навчання, а й в адміністративно-управлінські процеси. Це зрештою дозволить не лише пришвидшити їх, але й забезпечити системне зберігання даних і відмовитися від чималих стосів паперу, що надзвичайно важливо у контексті турботи про довкілля. Університетська система «Деканат», наприклад, покликана автоматизувати планування й облік навчального процесу, полегшити процес звітності та заощадити кошти й людські ресурси. Проте лише 4% опитаних регулярно працює з цією системою, 71,3% опитаних про неї принаймні чули (“Система “Деканат” – чув слово, але не бачив у дії”, – пише один із респондентів у коментарях), а для 26% респондентів саме поняття взагалі нове.
Джерело інформації ↓