24 серпня 2023 року на факультеті культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося обговорення проєкту «Шекспірів_Франко_Сад», однією з ініціаторок створення якого була декан факультету культури і мистецтв Майя Гарбузюк, яка відійшла у Вічність 14 серпня 2023 року. Участь у презентації ініціативи взяли представники адміністрації ЛНУ ім. Івана Франка, спільнота факультету культури і мистецтв, а також члени делегації Бірмінгемського університету (Велика Британія), які перебували з візитом у Львівському Університеті.
Розпочинаючи зустріч, до присутніх звернулася заступниця декана факультету культури і мистецтв з навчально-методичної роботи Мирослава Циганик. «Ми – молодий факультет, нам лише 20 років, але весь цей час ми працюємо задля творення талановитої мистецької спільноти нашої країни. На жаль, на шляху до успіху, ми зазнаємо і втрат, зокрема, остання втрата – відхід у Вічність нашого декана – стала важким ударом для всієї факультетської спільноти. Тепер ми відповідальні перед світлою пам’яттю Майї Гарбузюк і маємо продовжувати її важливі справи та гідні починання», – підкреслила Мирослава Циганик та запросила присутніх послухати майстерне виконання студентами факультету культури і мистецтв сонетів Вільяма Шекспіра українською мовою.
Надалі теплими спогадами про Майю Гарбузюк поділився директор Інституту шекспірознавства у Стенфорді-на-Ейвоні, професор Майкл Добсон, який також розповів присутнім про ідею Шекспірівських садів. За словами Майкла Добсона, Шекспірівський сад – це тематичний сад, в якому вирощують рослини, які згадуються у роботах Вільяма Шекспіра, а також рослини, що були типовими для епохи Єлизавети загалом. Шекспірівський сад зазвичай містить декілька десятків рослин, що або висаджені трав’янистим різнобарв’ям, або у геометричних формах, розділених самшитом. Таблички біля рослин як правило містять відповідні цитати з творів Шекспіра. У саді присутні доріжки, лавки та бюст Шекспіра.
«Ми багато спілкувалися з Маєю про значення таких садів як мостів між природою і культурою. Шекспірівські сади є символами проростання безсмертних слів, сенсів та ідей, оприроднення важливих для нас речей. Останні тижні нашого листування з пані Майєю, які, на жаль, виявилися останніми тижнями її життя, вона надсилала мені ідеї щодо створення унікального проєкту «Шекспірів_Франко_Сад» у Львові, готувала пропозиції рослин, які можуть там рости. Вона хотіла, аби посередині цього саду був простір, де талановиті студенті зможуть демонструвати свої перформенси. Я дуже щасливий, що цей проєкт буде реалізовано. Велика трагедія є в тому, що пані Майя не побачить реалізації концепції «Шекспірів_Франко_Сад», але я вірю, що рослини, які посадять в цьому місці, вже незабаром будуть квітнути у мирній та незалежній Україні», – зазначив Майкл Добсон.
Детальніше про концепцію і план проєкту «Шекспірів_Франко_Сад» розповіла доцентка кафедри театрознавства та акторської майстерності факультету культури і мистецтв Софія Роса-Лаврентій. «Історія Шекспірівського саду у Львові визрівала поступово. Однак, точно почалася із наших перших візитів до Сполученого Королівства, спершу Майї Гарбузюк, а потім і інших викладачів кафедри театрознавства та акторської майстерності. Спочатку, ми мріяли про невеличкий Шекспірівський сад у Львові, потім, заручившись підтримкою адміністрації нашого Університету, зокрема Сергія Різника та Ректора Володимира Мельника, почали планувати більший сад. В якийсь момент наш Ректор запропонував у цій ідеї об’єднати британську та українську садову традицію через великих культурних діячів Шекспіра та Франка», – зазначила Софія Роса-Лаврентій.
Так, відповідно до проєкту, «Шекспірів_Франко_Сад» хочуть поділити на дві частини: Шекспірову та Франкову долини, між якими планують встановити сцену. У кожній частині парку планують створити 5 тематичних арок з написами: «Любов», «Вибір», «Сміливість», «Креативність» і «Мудрість», адже саме через такі ідеї персонажі творів Шекспіра і Франка змінювали світ навколо себе. Наприклад, у арці «Любов» планують згадати п’єсу «Ромео і Джульєтта» у Шекспірівській частині, і персонажів Анну та Михайла з «Украденого щастя» у Франковій долині. У другій арці під назвою «Вибір» цитуватимуть Гамлета з однойменного твору та Євгена Рафаловича з «Перехресних стежок». Третя арка «Сміливість» зображатиме Максима Беркута із повісті «Захар Беркут» та ймовірно, Генріха V з однойменного твору. У четвертій арці «Імпровізація» йтиметься про Шекспірів «Сон літньої ночі» та Франкового Лиса Микиту. Персонажами п’ятої арки «Мудрість», відповідно до планів, стануть Король Лір та Мойсей. У кожній арці саду посадять рослини, які трапляються на сторінках відповідних творів Шекспіра і Франка та добре пасують до обраних тем.
«Можливо, хтось скаже, що дивно садити сад у часі війни, але якраз у важкі часи ми ще більше потребуємо простору для краси, гарних думок, гарних ідей, які з’являються у добрій співпраці. Також ми плануємо створити куточок Майї Володимирівни в цьому саду, з її улюбленими квітами навколо», – підсумувала Софія Роса-Лаврентій.
На завершення зустрічі студентка факультету культури і мистецтв Ольга Гриб виконала для гостей з Великої Британії українські пісні, продемонструвавши натхненну гру на бандурі. Український музичний інструмент так зацікавив колег з Бірмінгему, що вони й самі спробували струни бандури на дзвінкість.
Опісля учасники заходу вирушили на екскурсію Ботанічним садом Львівського університету, аби оглянути місце, де в майбутньому буде розміщений парк Шекспіра-Франка.
