Інституційна акредитація – це виклик нашого сьогодення та практика, яка відповідає стандартам провідних країн Європейського освітнього простору. І те, що в Україні цей процес розпочався, є важливим кроком до розвитку вищої освіти в цілому. Нова модель акредитації передбачає комплексний аналіз ЗВО за сімома критеріями, зокрема, враховуватиме місію, цілі та завдання закладу вищої освіти, планування та ефективність процесів, діяльність керівництва та менеджмент, освітні програми, діяльність викладачів та ефективність викладання, студентську діяльність, фінансові, матеріально-технічні, бібліотечні та інформаційні ресурси ЗВО. Така комплексна перевірка дозволить значно підвищити рівень вищої освіти та надати її здобувачам можливість навчатися в найкращих умовах та з найкращими ресурсами.
Саме тому 12 квітня у Львівському університеті відбувся Всеукраїнський круглий стіл з питань інституційної акредитації, співорганізаторами якого стали Міністерство освіти і науки України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, МБФ “Міжнародний фонд досліджень освітньої політики”, ГО “Innovative university and leadership” та Львівський національний університет імені Івана Франка. Участь у заході взяли заступник Міністра освіти і науки України Михайло Винницький, представники Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко, Наталія Стукало та Олена Єременко; ректори та проректори провідних ЗВО України.
Учасників круглого столу привітав ректор Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. “Модернізація оцінки якості освіти методом акредитації є дійсно непростим завданням, але його методологія правильна. Переконаний, що процес акредитації інституцій буде успішним, адже над усіма ключовими питаннями Міністерство освіти і науки України спільно Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти працюватиме безпосередньо зі закладами вищої освіти. Дякую колегам, які сьогодні приїхали у Львівський університет, аби обговорити питання інституційної акредитації. Безперечно, всі ми переживаємо непрості часи в умовах повномасштабної війни, тому налагодження співпраці і взаєморозуміння є одним із найважливіших завдань задля вдосконалення освіти та науки в Україні», – наголосив Володимир Мельник та принагідно закликав колег долучатися до суспільно-важливих ініціатив Львівського університету, зокрема, до роботи з протидії російській пропаганді у світі та закриття центрів «руского міра» й аналогічних інституцій у європейських університетах.
До присутніх звернувся також заступник Міністра освіти Михайло Винницький: “Не так давно, трошки більше, ніж 5 років тому, розпочалася побудова нової інституції – Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Я дякую, що тоді чимало з вас повірили в те, що можна зробити інституцію нового типу, яка буде своєрідним балансом між Міністерством освіти і науки України, ЗВО та нейтральним державним експертним середовищем. Дуже багато із вас були задіяні на тих перших порах, і 5 років тому нашою спільною метою було створити акредитаційний процес для програм, який буде некорумпованим та неантагоністичним. Мені здається, що ми справилися, в принципі, з першою задачею дуже добре. Сьогодні ми вже говоримо про новий етап розвитку, і це насправді дуже важливо. За останні два роки ми пережили важкий період, і сьогодні переживаємо його далі, адже ще далеко не всі центри “русского міра” знищені навіть в Україні, навіть у Львові, не кажучи вже про Європу. Також важливо розуміти, що інституційна акредитація – це та річ, яка є в основі системи акредитації в Європі. Маю надію, що цей круглий стіл дасть поштовх до роздумів, конкретних дій та архітектури розвитку інституційної акредитації в Україні. Дякую вам за нашу спільну справу!”
Важливі тези зазначив Андрій Бутенко, Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти: “Сьогодні ми до вас прийшли із запитанням “як?” та “навіщо?”, адже тут зібралися люди, які відповідають за великі команди своїх університетів, які очолюють галузеві експертні ради. Оскільки інституційна акредитація не має чітких рамок, а у кожній державі напрацьовуються свої, окремі, критерії, то ми насамперед повинні визначити для себе відповідь на питання “навіщо?”, які потреби вона повинна закрити для вищої освіти України, а також як це зробити. Щиро всім дякую за те, що ми можемо тут зібратися, подискутувати і, як сказав пан заступник міністра Михайло Винницький, почати будувати нову архітектуру освіти на майбутнє”.
Продовжилася зустріч панельною дискусією, участь у якій взяли заступник Міністра освіти і науки України Михайло Винницький, заступниця Голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Наталія Стукало, президент МБФ «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики» Тарас Фініков, заступниця Голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Олена Єременко та проректор Львівського національного університету імені Івана Франка Віталій Кухарський.
Тарас Фініков, президент МБФ «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики», переконаний, що в акредитаційному розвитку ми повинні скурпульозно підходити до процесу отримання досвіду від закордонних колег: “Намагаючись вивчити процес інституційної акредитації, ми переймали досвід європейської освіти, а конкретно тих держав, які мають подібні можливості та ресурси до тих, які ми можемо у майбутньому надати своїм здобувачам. Також важливим аспектом є реальна співпраця з бізнесом задля того, аби запропоновані університетом освітні послуги відповідали сучасним кар’єрним потребам. Сьогодні я покладаю великі надії на проєкт, який представить Віталій Кухарський, адже це реальна можливість удосконалити процес інституційної акредитації через пізнання досвіду інших держав”.
Власне, йдеться про нову освітню ініціативу – проєкт ERASMUS HERO-SIA – який представив авдиторії проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Львівського університету Віталій Кухарський.
Проєкт ERASMUS HERO-SIA покликаний зосередити увагу на розвитку та покращенні якості вищої освіти через інституційну акредитацію в умовах післявоєнної відбудови України. Серед основних завдань ERASMUS HERO-SIA є огляд існуючих системи інституційної акредитації в країнах-партнерах та країнах-учасницях програми, навчальні візити до університетів ЄС, зустрічі з представниками місцевих (національних) акредитаційних агенцій, онлайн-опитування серед української академічної спільноти, аналіз чинних правил акредитації в Україні, виявлення недоліків і проблем у процесі акредитації програм та розробка пропозиції відповідно до цілей інституційної акредитації. Результатом проєкту стане створення інтегрованого пакета з інституційної акредитації, готового до поширення та використання у всіх українських ЗВО.
У своїй презентації Віталій Кухарський окресливи особливості та можливості цієї ініціативи: “Проєкт “Розвиток та покращення якості вищої освіти через інституційну акредитацію в умовах післявоєнної відбудови України” (HERO-SIA) покликаний залучити до впровадження цієї реформи фінансову підтримку та врахувати тенденції освітніх реформ європейських держав. Львівський університет вже має досвід подібних проєктів ERASMUS QUAERE (національний координатор), ERASMUS UTTERLY (координатор), тож ERASMUS HERO-SIA, який, ми сподіваємося, буде підписаний Європейською комісією, може стати реальною наступною можливістю змін. Метою проєкту є досягнення національних цілей розвитку України через забезпечення високої якості освітнього процесу вищої освіти, яка має виховувати нове покоління фахівців для післявоєнного відновлення України та її інтеграції до європейського освітнього простору. Для формування консорціуму ми використали географічний принцип, враховуючи також і університети, які є переміщені у зв’язку із воєнними діями. Також важливо, що вдалося залучити університети різних напрямків та можливостей фінансування (від технічних до культурних та медичних, від приватних до державних). Саме такий консорціум здатний врахувати різноманітні особливості та специфіку кожного ЗВО України. Вірю, що цей проєкт буде успішним і дозволить Україні стати на новий рівень освітніх змін, як сьогодні є особливо на часі”.
Вважаємо, що здобуття інституційної акредитації відкриє нові можливості не лише для закладів освіти, а й для держави в цілому, адже дозволить підвищити якість освітніх послуг, врахувати сучасні воєнні/післявоєнні потреби здобувачів освіти, ЗВО, роботодавців, а також спростити бюрократичні процеси, які часто затримують можливий розвиток того чи іншого освітнього напрямку.
