22 квітня 2024 року спільнота історичного факультету Львівського університету вшанувала пам’ять доктора історичних наук, професора кафедри етнології Львівського університету Михайла Глушка. Вечір пам’яті провели до сороковин з часу раптового відходу у Вічність Михайла Степановича 13 березня 2024 року, на 69-році життя. На заході були присутні представники історичного факультету, близькі та рідні Михайла Глушка.
Під час меморіальної події спогадами про Михайла Глушка поділились його колеги та друзі. Зокрема, завідувач кафедри етнології Роман Сілецький, професор кафедри етнології Володимир Галайчук і завідувач кафедри археології та історії стародавніх цивілізацій Ярослав Онищук розповіли присутнім про основні віхи життєвого та професійного шляху Михайла Степановича. Він народився 5 листопада 1955 року у селі Грабовець Стрийського району Львівської області в селянській родині. Навчався у початковій школі у рідному селі (1963-1967 років), Славській десятирічці (1967-1973 років).
У 1973-1978 роках Михайло Глушко навчався на історичному факультеті Ужгородського державного університету, здобув диплом з відзнакою. Надалі був вчителем історії та суспільствознавства Дубрівської десятирічки Баранівського району Житомирської області, керівником початкової військової підготовки Новороздільської СШ № 1 Миколаївського району Львівської області.
Також Михайло Глушко працював у Львівському відділенні Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (у 1992 році на його основі створено окремий Інститут народознавства НАН України): спершу на посаді молодшого наукового співробітника, згодом – наукового співробітника, заступника директора з наукової роботи, старшого наукового співробітника, а потім – завідувача відділу карпатознавства. Саме в цій академічній установі він підготував свою кандидатську дисертацію «Сухопутні засоби транспорту українців Карпат другої половини XIX – початку XX ст. (Особливості і розвиток)», яку захистив 1989 року.
Доцентом кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка Михайло Степанович став 1998 року, а з 2005 року, успішно захистивши докторську дисертацію на тему «Генезис тваринного запрягу в Україні (культурно-історична проблема)», став професором цієї ж кафедри.
Під час заходу колеги Михайла Глушка також окреслили наукові зацікавлення професора, наголосивши на тому, що він опублікував понад 400 наукових та науково-популярних праць, серед них – п’ять авторських монографій: «Шляхи сполучення і транспортні засоби в Українських Карпатах другої половини XIX – поч. XX ст.» (1993), «Генезис тваринного запрягу в Україні (Культурно-історична проблема)» (2003), «Надсяння: традиційна культура і побут (етнолінгвістичні скарби)» (2017; у співавторстві з Л. Хомчак), «Народознавчі студії в Науковому товаристві імені Шевченка (1895–2020): Статті та матеріали» (2022), «Філарет Колесса і Наукове товариство імені Шевченка у Львові» (2023), а також три авторські навчальні посібники: «Методика польового етнографічного дослідження» (2008), «Історія народної культури українців» (2014, 2018), 14 колективних монографій і 7 колективних навчальних посібників у співавторстві. До того ж Михайло Глушко був упорядником двох фольклорних збірників «Колядки і щедрівки» (1990, 1991), другий із яких видали накладом 100 тисяч примірників.
Багато уваги Михайло Глушко приділяв фаховій підготовці молодих етнологів: під його керівництвом дисертаційні дослідження захистили шість кандидатів наук та один доктор філософії зі спеціальності «Історія та археологія». Колеги пригадали, що до своїх учнів Михайло Степанович завжди був об’єктивно вимогливим і понад усе цінував якість у науковій роботі.
Організатори заходу продемонстрували присутнім світлини з численних наукових експедицій, у яких брали участь дослідники-етнографи разом із Михайлом Глушком, тож присутні колеги та учні професора мали змогу пригадати веселі миті з поїздок, мудрі настанови Михайла Степановича та чимало приємних митей, проведених за улюбленими заняттями.
Так, Михайло Глушко був організатором, керівником й учасником понад 30 історико-етнографічних експедицій та індивідуальних експедиційних виїздів, під час яких було досліджено Бойківщину, Гуцульщину, Лемківщину, Надсяння, Опілля, Покуття, Поділля, Волинь, Середнє і Західне Полісся, Середню Наддніпрянщину та інші етнографічні райони України. До того ж професор був ініціатором комплексних історико-етнографічних, фольклористичних та мистецтвознавчих експедицій у радіоактивно забруднених районах Середнього Полісся.
За свій професійний шлях етнографа-дослідника зібрав майже півтора тисячі українських народних пісень, десятки казок, легенд, переказів і народних оповідань, сотні прислів’їв і приказок тощо.
Також під час заходу спогадами про найкращого друга поділився співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктор філологічних наук Сидір Кіраль, зачерпнувши з пам’яті цікаві факти про Михайла Глушка, пригадавши історії з дитинства, професійного та життєвого шляху, які якнайкраще характеризують Михайла Степановича як людину, вірну своєму слову, своїм ідеалам та принципам, людину, яка вміла бути взірцем для інших, чудового науковця, вчителя і друга. Також Сидір Кіраль зачитав уривки із листувань з Михайлом Глушком, викликавши у присутніх теплі і щемкі почуття.
Під час вечора пам’яті згадав теплими словами Михайла Глушка старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, голова Історичної комісії Наукового товариства ім. Шевченка Андрій Фелонюк. За його словами, свого часу Михайло Степанович один із перших вступив у відновлене в 1989 році у Львові НТШ, головував у Етнографічній комісії, був членом Президії та Ради Наукового товариства ім. Шевченка в Україні. У 2005 році його обранили дійсним членом НТШ.
Надалі спогадами про Михайла Глушка поділились й інші його колеги, зокрема проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар, науковці різних кафедр історичного факультету та інших установ, у яких працював дослідник, його учні та близькі люди. Учасники заходу висловили переконання, що Михайло Глушко назавжди залишиться в пам’яті усіх, хто його знав, як відповідальна, завзята, талановита і наполеглива людина.
