7 лютого 2019 року відбулась звітна наукова конференція факультету іноземних мов, пленарне засідання якої було присвячено світлій пам’яті доцента кафедри світової літератури Шаповалової Марії Семенівни (1915‒1994 рр.).
Перед початком офіційної частини учасники пленарного засідання вшанували хвилиною мовчання пам’ять завідувача кафедри перекладознавства та контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура, академіка ВШ України, професора – незабутньої Роксолани Петрівни Зорівчак. Заступник декана з наукової роботи Ліна Глущенко, відкриваючи конференцію, привітала присутніх від імені декана факультету Володимира Сулима, зазначивши, що звітна наукова конференція факультету іноземних мов разом з науковим звітом підсумовує наукову роботу викладачів у 2018 році, в якому професорсько-викладацький склад досяг вагомих конкретних результатів з поступальним нарощуванням якісних і кількісних показників науково-дослідної роботи. Було наведено положення Ухвали НТР університету «Про підсумки наукової діяльності університету у 2018 році», у яких відзначено особливо вагомі здобутки науковців факультету. Заступник декана окреслила також напрацьовані Вченою радою факультету завдання з подальшого вдосконалення організації наукової роботи.
Також у своєму виступі Ліна Глущенко наголосила на започаткованій у 2009 році традиції присвячувати пленарні засідання звітної конференції корифеям факультетської науки, тобто звертатись ad fontes, до витоків, до знакових постатей, які мали ваговий вплив на становлення факультету. Адже вони є одним з домінуючих каналів продукування, зберігання та ретрансляції національної пам’яті у філології. Для кафедри світової літератури такою знаковою постаттю, без сумніву, залишається Марія Семенівна Шаповалова – талановитий педагог, глибокий дослідник англійської літератури, шекспірознавець, науковий орієнтир для цілої плеяди випускників факультету іноземних мов.
Доцент кафедри світової літератури Ярема Кравець з документальною точністю і величезною теплотою розповів про віхи життя, педагогічної та наукової діяльності свого старшого колеги Марії Семенівни Шаповалової, доповнюючи розповідь архівними даними, які свідчать про те, що Марія Семенівна розпочала роботу викладачем кафедри історії західноєвропейської літератури (тепер кафедра світової літератури) 1944 року, коли ця кафедра перебувала у складі філологічного факультету (не існувало ще факультету іноземних мов, який стане окремою структурною одиницею лише 1950 року). У своїй автобіографії М. C. Шаповалова зазначала, що 1947 року склала іспити кандидатського мінімуму і завершує роботу над кандидатською дисертацією. 1951 року захистила безперечно новаторську роботу, розпочавши нею свою дорогу до монографії «Шекспір в українській літературі» і через два роки була затверджена доцентом кафедри. Керівником дисертації був Михайло Рудницький, авторитетний літературознавець, критик, поет, перекладач. Велику допомогу дисертантці своїми порадами надав академік Михайло Возняк. Захистивши кандидатську дисертацію, Марія Семенівна розширює коло своїх літературознавчих зацікавлень, опрацьовуючи тепер наукові проблеми, які стають визначальними для її подальшої наукової роботи: українське Шекспірознавство; англійське красне письменство різних часів і періодів; англійський робітничий роман. З’являються друком статті «Іван Франко про німецьку літературу ХУІІІ ст.», «Філдінґ як теоретик реалістичного роману», «Питання теорії роману в “Дон Кіхоті” Сервантеса». М. С. Шаповалова є авторкою майже двадцяти статей про англійських та американських письменників для відповідних томів першого видання УРЕ. Значна кількість письменників дістала своє трактування у наукових доповідях доцента, в її публікаціях на сторінках львівської періодики, у виступах на республіканських конференціях. Дуже часто такі виступи стосувалися ширших проблем пов’язаних із шекспірознавством. Науковець не цуралася і виступів перед непрофесійними слухачами, пропагуючи творчість видатного англійського драматурга під гаслом «Шекспір близький усім часам».
Доцент Ірина Сенчук у своїй доповіді відзначила, що М. С. Шаповалова, досліджуючи в історичній перспективі різноманітні аспекти функціонування шекспірівського дискурсу в українській літературі та науці про літературу, у монографії «Шекспір в українській літературі» (1976) висвітлює «як цілісний процес сприйняття Шекспіра видатними українськими письменниками ХІХ–ХХ століть», акцентуючи увагу на українських перекладах творів англійського барда, їхній критичній інтерпретації та творчому засвоєнню в українській літературі. Монографія М. С. Шаповалової показує, наскільки близькою була українська культура до світової, а головне – що україномовна шекспіріана – невід’ємна частина концепції розвитку української національної літератури і літературної мови у ХІХ–ХХ століттях.
Професор Ольга Бандровська у своєму виступі підкреслила, що в сучасному українському шекспірознавстві побутує думка про те, що осмислення ціннісних вимірів творчості Великого Барда та виявлення спродукованих нею ключових культурних конструктів є вагомим фактором пошуків українською нацією своєї європейської ідентичності. Перспективи розвитку сучасного шекспірознавства в Україні пов’язані з такими завданнями: відкривати забуті сторінки української Шекспіріани; продовжувати діалог з Великим Бардом, об’єднуючи літературознавців, істориків, компаративістів, перекладознавців, мистецтвознавців; поглиблювати міжнародне наукове співробітництво з інституціями та фахівцями, які займаються вивченням творчості Шекспіра та культури доби Відродження; вдосконалювати інтелектуально-популяризаторську, профорієнтаційну діяльність, спрямовану на шкільну та університетську молодь. У фіналі виступу було показано інтерв’ю директора Шекспірівського інституту у Стретфорді-на-Ейвоні (Велика Британія), професора Майкла Добсона, який звертаючись до українських шекспірознавців і посилаючись на статтю в Оксфордській енциклопедії Шекспіра про досягнення українських дослідників, зазначив, що вивчення Шекспіра є способом, яким країни декларують себе частиною світової спільноти, і з цього погляду, в Україні існує надзвичайно багата традиція вивчення творчості Великого Барда. За словами Майкла Добсона, надзвичайно важливо, що твори Шекспіра увійшли до національної мови та національної спадщини України.
Своїми зворушливими враженнями про неперевершеного знавця англійської літератури, високопрофесійного лектора, вчителя та колегу поділилися професори Тетяна Яхонтова і Михайло Білинський, доценти Тетяна Буйницька та Юрій Завгороднєв, передусім як про благородну, надзвичайно порядну та щиру людину, для якої були притаманні, з одного боку, строгість, а з другого – людяність, привітність, делікатність та аристократична тактовність, про значний науковий авторитет ученої серед фахівців далеко поза межами сучасної України.
Після пленарного засідання, в якому взяли участь 70 викладачів факультету, відбулись засідання підсекцій: германських і романських мов (наук. кер. – проф. Дудок Р. І.), лінгвостилістики та лінгвістики тексту(наук. кер. – проф. Яхонтова Т. В.), перекладознавства та контрастивної лінгвістики (наук. кер. – проф. Андрейчук Н. І.), підсекція міжкультурної комунікації та перекладу (наук. кер. – проф. Паславська А. Й.), класичної філології (наук. кер. – д. ф. н., доц. Чернюх Б. В.), світової літератури (наук. кер. – доц. Кушнір І. Б.), методики викладання іноземних мов (наук. кер. – проф. Микитенко Н. О.).
