12 грудня 2019 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Карбівничий думки і слова»: до 95-річчя від дня народження професора Івана Денисюка (1924 – 2009)». У цьому науковому симпозіумі взяли участь близько 50 вчених зі Львова, Києва, Дрогобича, Івано-Франківська, Криворівні, а також зі Щеціна (Польща).
Пленарне засідання конференції розпочав своїм вітальним словом співголова оргкомітету, проректор з наукової роботи Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський, який закцентував увагу на важливості спадкоємності поколінь у науці. Окремо Роман Євгенович відзначив неординарність постаті філолога-словесника професора Івана Денисюка та його наукову інтенсивність у контексті науково-педагогічних процесів у Львівському університеті другої половини ХХ – початку ХХІ ст.
Надалі з вітальним словом до учасників конференції звернувся також співголова оргкомітету, професор кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Ярослав Гарасим. Він із бентежним трепетом зізнався, що є одним із численних Професорових учнів і що вряди-годи й подосі неоднораз відчуває потребу в по-батьківськи зичливому, розважливому, мудрому й усміхненому слові Івана Овксентійовича, його просякнутих тужливою настроєвістю спогадових оповідках про характерників і непростих, а також згущених, осяяних іскрометним дотепом розмаїтих бувальщинах та анекдотах. Також Ярослав Іванович зачитав численні вітальні телеграми на адресу учасників наукового форуму.
Із вітальним словом виступив і заступник декана філологічного факультету, член оргкомітету ювілейної конференції, учень професора Івана Денисюка Ігор Гунчик, який наголосив на важливості продовження наукових традицій Професора.
На пленарному засіданні конференції прозвучали чотири доповіді, в яких були огранені різні наукові, творчі й життєво-людські іпостасі видатного філолога-україніста сучасності, як-от: «Великеє даро»: Іван Денисюк – знавець поліської весільної обрядовості» (Ярослав Гарасим); «Твоєму генію – мій скромний дар»: штрихи до портрета Івана Денисюка-літературознавця» (Микола Легкий); «Архів професора Івана Денисюка як джерело вивчення науково-культурологічної комунікації та особистості вченого» (Сидір Кіраль); «Різдвяне послання Івана Денисюка на Гуцульщину» (Василь Зеленчук). Слухаючи ці доповіді, навіть запрошені гості та студенти, які безпосередньо не були знайомі з науковцем, змогли відчути духовну могуть особистості і слова цього незвичайного професора Львівського університету, який в усій своїй життєтворчій поставі завжди прагнув бути «цілим чоловіком», навіть в умовах тоталітарного радянського суспільства. На завершення пленарного засідання учасники переглянули фільм «На перехресті Іванових стежок», який відзняли за участі колег та учнів професора Івана Денисюка, а також сучасних студентів-філологів (автор проекту і режисер – заступниця декана філологічного факультету Ірина Кметь).
Після обідньої перерви тривала інтенсивна робота конференції у трьох секціях: «На перехресті часів»: особистість, творчий шлях, доля Івана Денисюка», «Знавець «реліктів старожитностей»: фольклористичні пошуки Івана Денисюка» та «Вершини й глибини слова»: літературознавчі обрії Івана Денисюка».
У першій секції ішлося про літературно-краєзнавчі студії (Лариса Бондар), театральні зацікавлення (Микола Крупач), епістолярну (Ольга Остапик) та спогадову (Юрій Горблянський) творчість професора, а декілька доповідачів – професори Тарас Салига, Сидір Кіраль, Микола Ільницький, Анушаван Месропян і Данило Ільницький – намагалися «оживити» постать «доброго велетня» української словесності власними спогадами.
У другій секції науковці-фольклористи осмислювали уснословесні концепти професора Івана Денисюка: символіку Різдва (Ганна Сокіл, Лілія Яремко), зимову календарно-обрядову поезію та духовну пісню (Олеся Шутак, Олена Сироїд), казкознавчі пошуки (Олеся Наумовська), фольклоризм Франкової творчості (Святослав Пилипчук), образно-символічні системи українського фольклору (Оксана Левчук), регіональне і національне у фольклорі Волинського Полісся (Ігор Гунчик), проблеми пареміології (Наталія Салтовська, Ярина Шимків), народного й авторського епосу (Наталія Рудакова), loci communes у неказковій прозі (Марія Гнатів) та ін.
У третій – літературознавчій – секції у фокусі уваги науковців були теоретичні аспекти: теорія літератури, жанрознавство, інтермедіальні студії, перекладознавчий дискурс, когерентність художнього образу, жіноче письмо у добу Модерну, термінознавство (Михайло Гнатюк, Інна Ліпницька, Лідія Мацевко-Бекерська, Ореста Мацяк, Роман Крохмальний, Роксолана Жаркова, Іван Теплий, Галина Крохмальна), макро- і мікроаналітичні літературознавчі студії та літературно-критичні портретні характеристики творчості українських письменників ХІХ – ХХ століть (Ярослава Мельник, Василь Івашків, Володимир Працьовитий, Ірина Роздольська, Ростислав Чопик, Алла Швець) та інші нюанси наукового пошуку вченого.
Як бачимо, інтенсивне творчо-наукове життя Івана Денисюка має своє продовження в сучасності, і ця наукова конференція з нагоди його 95-річчя засвідчує неповторний мікросвіт його життєвого і творчого шляху, виразну своєрідність і вічну актуальність професорових наукових пошуків, концептуальних інновацій і пропозицій.
