Львівський університет – співорганізатор програм із психологічної та фізичної реабілітації для родин Захисників та Захисниць України

Питання психологічної реабілітації в Україні, зокрема, реалізації програм з її ефективного впровадження із залученням якомога ширшої аудиторії експертів, зараз є чи не найважливішою суспільною потребою в умовах війни. Через військову агресію російської федерації з 2014 року, а особливо з початком повномасштабного вторгнення, багато українських родин втратили своїх родичів, тому найбільш вразливими сьогодні залишаються дружини військовослужбовців, які втратили чоловіків у війні, їхні матері, а також діти, які втратили батька – їм зараз вкрай важливо надати якісну психологічну та реабілітаційну допомогу при переживанні непоправної втрати.

Відтак, з цією метою Львівський національний університет імені Івана Франка долучився до реалізації програми із психологічної та фізичної реабілітації для жінок, матерів і дітей загиблих Захисників, а також тих військовослужбовців, які повернулись із полону чи зникли безвісти. Спільно із польськими партнерами ‒ Почесним Консульством України в м. Катовіце, Генеральним консульством України в м. Краків, Почесним консульством України в м. Тарнув та міжнародною асоціацією «In Corpore», а також за сприяння координаторки з польської сторони Івони Сосновської-Вєчорек та професорки кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби факультету міжнародних відносин, голови громадської ініціативи «Posestra», кураторки програми із психологічної та фізичної реабілітації у Львівській області Ірини Кіянки Львівський університет став на варті стабілізації та відновлення психологічного здоров’я представників сімей військових, багато з яких є випускниками Університету.

За словами Ірини Кіянки, ідея створення програми, яка б ефективно допомагала жінкам – дружинам та матерям Героїв пережити біль втрати за загиблими членами їхніх родин, впоратися з емоційним станом та навчитися жити по-новому, виникла як результат попередніх успішних проєктів. Зокрема, йдеться про виставку фотопортретів Захисників та Захисниць з полку «Азов», яку створили до річниці повномасштабного вторгнення і презентували у декількох містах Польщі, а згодом – України.

«Ідея програми психологічної та фізичної реабілітації, до реалізації якої долучився Львівський університет, є логічним продовженням попередніх проєктів, спрямованих на підтримку родин загиблих Захисників і Захисниць, гідного вшанування їхньої пам’яті та поширення відомостей про безстрашних українських воїнів серед широкого кола суспільств. Тож, поштовхом до розробки такої програми стала виставка фотопортретів Захисників полку «Азов» під назвою «Очима війни», яку ми успішно презентували 24 лютого 2023 року у польському місті Бидгощ. Серед загиблих Героїв був і випускник філософського факультету Львівського університету Богдан Кріль. Окрім привернення уваги до полеглих українських Захисників та Захисниць, ми прагнули привернути увагу громадськості до ще одного Героя, який на той час перебував у російському полоні ‒ випускника кафедри політології філософського факультету Львівського університету Святослава Сірого. На диво, виставка викликала неабияку зацікавленість серед присутніх, особливо польських дипломатів, зокрема Почесного консула України в Бидгощі Кшиштофа Сікори. Усі відвідувачі заходу були надзвичайно зворушені презентацією, адже мали нагоду не лише оглянути стендову виставку, але й зустрітися наживо із матерями та дружинами Героїв, поспілкувалися з ними, перейнятися емоціями та переживаннями», ‒ зазначила Ірина Кіянка.

Відтак, за підтримки польських та британських засобів масової інформації, а також кропіткої роботи організаторів виставки, які сприяли розповсюдженню інформації про Героїв «Азову» серед європейських дипломатів, виставка «Очима війни» надалі «подорожувала» по великих містах Польщі, зокрема презентувалась у Гдині, Вроцлаві та Варшаві. Експозиція містила дві частини – безпосереднє представлення фотопортретів загиблих Героїв, а також демонстрацію уривків із повсякденного життя Захисників на «Азовсталі» ‒ їхнього побуту, пристосування до умов війни, розгортання імпровізованих шпиталів і проходження «реабілітації» у надскладних умовах.

«Достукалися. В червні 2023 року ми отримали звістку про те, що Святослава Сірого випустили із російського полону за обміном. Це була надзвичайно радісна новина, і такий результат – заслуга великої когорти людей, зокрема жінок та матерів Захисників полку «Азов», активних представників громадськості та західних журналістів, які жваво та систематично поширювали інформацію про українських Героїв у світі», ‒ ділиться Ірина Кіянка.

За словами професорки, після успішної презентації виставки у містах Польщі в червні того ж року представники Міжнародної асоціації «In Corpore» запропонували Львівському національному університету імені Івана Франка стати партнером у програмі із психологічної та фізичної реабілітації членів сімей загиблих Захисників, або тих, хто зник безвісти чи опинився у полоні.

«Я одразу ж «вхопилася» за цю ідею, адже потрібно було представити один український університет, який би органічно поєднував наукову, культурну та соціальну сфери. На зустрічах із польськими дипломатами я щоразу переконувала їх, що найкращим варіантом серед різних закладів вищої освіти України, які претендували на цей статус, зокрема із Харкова, Києва, Житомира, Волині та Рівненщини, буде саме Львівський університет, адже він сьогодні є своєрідним «мегаполісом» освіти – тут навчаються студенти із різних куточків України. Наш Університету сьогодні є соціальним «крос-культурним кампусом», який дбає про студентів, працівників та випускників, зокрема і про їхню реабілітацію в умовах війни. В результаті, мені вдалося переконати європейських дипломатів, що саме Львівський університет у теперішніх реаліях виконує ту місію, яку здійснював у часи Першої та Другої світових воєн – об’єднує професорів і студентів зі всієї України, консолідуючи зусилля для створення своєрідного «трампліну» для нових програм відновлення та розвитку суспільства. А відтак, Львів як центр культурної дипломатії та Львівський університет у місті опинилися у більш вигідному становищі», ‒ розповіла Ірина Кіянка.

Відтак, через програму психологічної і фізичної реабілітації з червня 2023 року вже вдалося зреалізувати 7 турів, або «ретрітів», в яких взяли участь жінки, матері та діти загиблих Захисників насамперед із Херсонщини, Запорізької області, Харківщини, Київщини, Чернігівщини, Черкащини, Волині та Рівненщини. Цього разу нагоду відновити своє ментальне здоров’я організатори запросили представниць з Львівщини.

«З самого початку ми вирішили, що представниці з Львівщини будуть на програмі дещо пізніше, адже в першу чергу ми запрошували жінок і дітей із прифронтових регіонів. Для поляків це стало вагомим аргументом у пріоритетності розподілу учасників – Львівщина поступається місцем у програмі реабілітації, але здійснює значну комплексну роботу у цьому напрямку, допомагаючи людям з інших областей», ‒ наголосила Ірина Богданівна.

Програма психологічної і фізичної реабілітації передбачає безкоштовну поїздку для групи із 40 осіб на два-три тижні в польське містечко Корбелюв, що за 100 км від Кракова, де розташований обладнаний для таких потреб пансіонат. Кожна група має можливість взяти участь у спеціальних заняттях із відновлення ментального здоров’я ‒ психотерапії, ерготерапії, арт-терапії, програмах «Томатіс» та «Йохансен», які спеціально розроблені з цією метою, екскурсіях та спортивних заходах, а також працювати із коучами. Студентки ІІІ курсу факультету міжнародних відносин Львівського університету Яна Цібере та Віталіна Фучила стали незмінними волонтерами програми і допомагають в організації та проведенні реабілітаційного туру до Польщі.

«Цього разу я побачила наскільки важливо реалізовувати таку програму для жінок і дітей, наскільки важливо їм бути разом на цій програмі. Вони багато дізнаються про себе, вчаться, комунікують між собою, розкриваються, налагоджують нові контакти, які втратили через переживання і психологічні травми, передають свої знання дітям і колегам. Важливо вчасно поповнювати внутрішні резерви, посилювати стресостійкість, адекватно оцінювати  внутрішнє вигорання і працювати для поліпшення психологічної стабільності. Попри все, ми повинні бути готовими до нових викликів і можливостей, адже не знаємо, коли і за яких обставин закінчиться війна. А відтак, такі реабілітаційні тури покликані допомогти опанувати себе, гуртувати людей у невеликі спільноти та заохочувати до живого спілкування, обміну досвідом та знаннями. І Львівський університет сьогодні став для учасників надійним гарантом підтримки та допомоги у важкі часи», ‒ висловила переконання Ірина Кіянка.

За словами професорки, організатори програми психологічної та фізичної реабілітації надалі планують провести тур у м. Трускавець у співпраці з партнерами з інших регіонів України та польськими дипломатами. Такі проєкти, на їхню думку, щоразу сприяють культурній та публічній дипломатії, а також соціальній адаптації українців.

Додамо також, що у Львівському університеті вже відбулася низка заходів, присвячених Захисникам і Захисницям, а також членам їхніх сімей. Зокрема відбулася конференція «Жінка-воїн, жінка-волонтер, жінка-вимушена переселенка», під час якої лідери громадських організацій, волонтери, науковці, освітяни, представники влади обговорили аспекти формування позитивних наративів про українську жінку в інформаційному просторі світу.

Також у Львівському університеті відбулася презентація виставки фотопортретів Захисників полку «Азов» під назвою «Мужність. Честь. Шляхетність», у якій взяли участь сім’ї Захисників з Львівщини, представники адміністрації Університету, громадських організацій внутрішньо переміщених осіб з Мелітополя і Маріуполя та органів місцевої влади.

Світлини: з особистого архіву Ірини Кіянки Більше фото