З початку повномасштабної війни кардинально змінилося життя кожного українця. Зважаючи на постійну небезпеку і загрозу отримання фізичних травм, у час військового протистояння через постійні хвилювання та тривогу з’являються також і психологічні проблеми.
Тож аби зберегти баланс метального здоров’я, навчитися як опанувати себе й допомагати близьким, жити в умовах війни та адекватно сприймати реальність допомагають кваліфіковані спеціалісти – психологи Психологічної служби Львівського національного університету імені Івана Франка. Такі фахівці щоденно працюють на ділянці свого фронту – допомагають працівникам, студентам, аспірантам та викладачам долати будь-які психологічні труднощі, бути в гармонії зі собою і світом.
«Насамперед варто зауважити, що війна викликає у нас екстремальний стрес і має свою психологію. Це – колективна травма, яку переживають усі українці, – пояснює завідувачка Психологічної служби Львівського національного університету імені Івана Франка, психологиня, психотерапевт Анастасія Скаковська.
«У перші дні повномасштабного вторгнення ми переважно мали запити про те, як подолати тривогу, паніку, панічні атаки, стрес, страх перед невідомістю, страх сирен тощо. Окрім того людям було важко впоратися із внутрішніми конфліктами й почуттям провини, психосоматичними реакціями на стрес. На початковому етапі ми працювали переважно в режимі кризового телефонного консультування: нам телефонували як студенти, так і працівники, адже у перші дні війни була тотальна стадія шоку і розгубленості. Пізніше вже з’явилося більше запитів емоційної стабілізації, апатії, депресивних станів і навіть суїцидального ризику», – зазначає Анастасія Скаковська.
За словами завідувачки Психологічної служби, зараз звернення людей стосуються дещо інших проблем, відмінних від тих, з якими зверталися у перші дні війни.
«На теперішньому етапі розгортання військових дій в Україні звернення здебільшого стосуються тривожності, емоційного вигорання, депресивних станів, адже зараз вже є певне виснаження. Часто загострюється симптоматика, яка була до війни. За психологічною підтримкою звертаються ті, хто виїхав закордон і відчувають емоційне спустошення, провину за те, що потурбувались про себе та виїхали з країни. Це так званий «комплекс вцілілого». Надходять й екзистенційні запити, які стосуються втрати сенсу життя тощо, адже відбулась певна переоцінка цінностей, і є страх перед майбутнім», – розповідає Анастасія Скаковська.
Психологиня також наголошує, що до фахівців Психологічної служби досить часто звертаються по допомогу ті, хто прагне знайти сили і мотивацію для відновлення роботи і навчання, хоче навчитись жити в суворих умовах й опановувати почуття агресії та ненависті. Також, за її словами, є запити стосовно тривоги і хвилювання за своїх рідних, як подолати конфлікти з близькими, як прийняти відмову рідних від евакуації, і, врешті-решт як знайти із ними спільну мову.
Також фахівці Психологічної служби Університету відкрили для себе новий вектор роботи – із дорослими та молоддю у питаннях страху за життя рідних, адаптацією у новому середовищі внаслідок вимушеного переміщення тощо.
«Проблематика звернень з якими мені довелось працювати на першому етапі військової ескалації в Україні – це звернення студентів та викладачів родом із півдня та сходу України, де залишилися їхні рідні, через страх за їхнє життя, – розповідає практична психологиня Психологічної служби Світлана Незабитовська. – Оскільки Львів – відносно безпечне місто, багато львів’ян мають звичний спосіб життя, тож звертаються із проблемою напружень чи конфліктів у стосунках. Молодь шукає відповіді на питання про майбутнє, самореалізацію. Натомість викладачі звертаються із проблемами страхів, які з’явилися у їхніх дітей внаслідок початку війни в Україні. Варто зауважити, що чимало підлітків у теперішній час переживають значні емоційні труднощі, особливо ті, яких батьки були змушені перевезти за кордон. Студенти втрачають розуміння цінності навчання, звертаються з питанням мотивації, перспективи, прокрастинації».
За словами практичної психологині Психологічної служби Юліанни Мочаліної, звернення працівників та студентів у воєнний час також стосуються конфліктів з рідними через політику, розлуку з партнерами, братами, батьками, які вимушені іти на передову, втрату близьких під час війни.
Як зазначає психологиня, спеціалістка Психологічної служби Оксана Поліщук, сьогодні досить часто надходять запити стосовно психоемоційного стану. «Це і реагування на сирени (люди часто чують фантомні сирени), запити від людей, які приїхали із «гарячих» точок. Зазвичай, це ознаки стресу й порушення адаптації», -– зазначила психологиня.
В умовах воєнного стану формат роботи Психологічної служби передбачає активну роботу як у групах, так й індивідуально. Фахівці зосереджують свої зусилля на вирішенні усіх психологічних проблем, намагаються знайти спільну мову з усіма, хто цього потребує: розробляють спеціальні графіки та організовують зустрічі. Також психологи Психологічної служби постійно підвищують рівень своїх знань, відвідують семінари та тренінги від закордонних колег.
«Наразі ми працюємо в онлайн-форматі, надаємо індивідуальні консультації. Також функціонують онлайн-групи психологічної підтримки, група для психологічної підтримки відновлення ресурсів методами арт-терапії, – ділиться завідувачка Психологічної служби Анастасія Скаковська. – Ми встановили графік надання психологічної допомоги в гуртожитках Університету. Там, у порядку живої черги, до нас можуть звертатись усі, хто потребує психологічної допомоги, в тому числі й ті, хто переїхав з «гарячих» точок. Також щосереди спільно з відділом маркетингу проводимо програму онлайн-вебінарів для психологічної просвіти працівників та студентів, в яку входять різні теми: «Життя в часі війни», «Війна: наші емоції та дії», «Стабілізація та ресурсність» й інші. Такі вебінари дозволяють зрозуміти як зараз працює наша психіка, наші емоції, з якими психологічними реакціями ми зіштовхуємося, як маємо продовжувати функціонувати в нових реаліях воєнного часу та як правильно повинні підтримувати інших. Окрім того, проводимо індивідуальні вебінари для академічних груп, за запитом, який є актуальним для студентів тієї чи іншої групи», – наголошує Анастасія Скаковська.
Тож нагадуємо, що кожен охочий студент, аспірант, викладач чи працівник Університету може звернутися до Психологічної служби за телефоном 0630383738, написати на електронну скриньку psysluzhba.lnu@gmail.com, або ж прийти особисто за адресою вул. Коперника, 3 (ауд. 513). Також Психологічна служба доступна у мережі Facebook.