15-16 грудня 2016 року філологічний факультет об’єднав науковців із п’яти країн світу, дев’яти університетів і двох науково-дослідних установ України, львівських студентів-філологів та студентів з університетів Харкова, Кропивницького, Хмельницького та Херсону. Учасники конференції «Соціолінгвістичне знання як засіб формування нової культури безпеки: Україна і світ» обговорювали питання, пов’язані зі взаємодією мови, комунікації, політики та національної безпеки. Міжнародну конференцію, яка продовжила традицію дванадцяти Всеукраїнських соціолінгвістичних семінарів, проведено за сприяння Центру інформації та документації НАТО в Україні.
Основне завдання конференції полягало в обговоренні сучасного стану соціолінгвістики, перспективах розвитку її категорійної бази, зокрема у розкритті міждисциплінарної природи нового поняття «стратегічна комунікація» і визначенні аспектів його аналізу в лінгвістиці.
У відеозверненні до учасників Конференції віце-прем’єр міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе відзначила роль стратегічної комунікації в Україні та світі, наголосивши на потребі її вивчення в студентській аудиторії засобами різних наук.
Учасників конференції привітав проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Мар’ян Лозинський, який наголосив на великому значенні, яке має для Університету співпраця із Центром інформації та документації НАТО в Україні. Декан філологічного факультету Святослав Пилипчук розповів про перспективи розвитку соціолінгвістики на філологічному факультеті, єдиному в Україні, що має спеціалізацію із соціолінгвістики «Політична комунікація», відзначивши роль дискусій між дослідниками для розвитку категорійної бази цього нового для українських університетів наукового напряму. Професор Галина Мацюк розпочала розмову про сучасну українську соціолінгівстику, яка реагує на вимогу Стратегії національної безпеки (2015 р.) розвивати протидію інформаційно-психологічній війні та сприяти формуванню культури безпеки шляхом дослідження таких нових понять, як «стратегічна комунікація», вивчення якого передбачає міждисциплінарний та соціолінгвістичний підходи.
На Пленарному засіданні 15 грудня прозвучали доповіді Наталії Немилівської, Директора Центру інформації та документації НАТО в Україні; Марка Леті, спеціаліста із стратегічної комунікації НАТО (відеозвязок); Доктора Лади Рослицької, консультанта зі стратегічних комунікацій DCAF (Канада); Доктора Сюзан Грасман (Швейцарія); доцента Валерія Короля та доцента Григорія Любовця із Лінгвістичного науково-дослідного центру Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Також упродовж 15 грудня відбулися засідання двох секцій «Мова, комунікація, українське суспільство: формування нової культури безпеки», під час яких 22 доповідачі з різних університетів розкрили мовну ситуацію, проблеми з перейменуванням громадського простору, становлення національної ідентичності, мовлення різних соціальних груп та інші теми. Проблематика цих секцій пов’язана із тематикою секцій і другого пленарного засідання, які відбувалися 16 грудня.
Один із підходів оргкомітету, який очолював професор Ярослав Гарасим, до проведення конференції – це засідання дискусійних груп студентів. Відтак у 308 аудиторії відбулося засідання перших двох запланованих дискусійних груп, а саме: «Мова, політика і комунікація в українському суспільстві: жанрові, лексико-стилістичні та соціокогнітивні показники» та «Мова, громадська думка і пропаганда: взаємодія в умовах української дійсності». Тут працювали 14 львівських студентів та 8 студентів з університетів Харкова, Кропивницького, Хмельницького та Херсону. Після коротких доповідей про отримані результати власних досліджень студенти дискутували про взаємозв’язок політичної комунікації та національної безпеки та про взаємодію мови, суспільної думки, пропаганди із інформаційною безпекою держави. Модератором у цій групі була д-р Лада Рослицька.
Засідання третьої і четвертої запланованих дискусійних груп були присвячені питанню «Мова та ідентичність: історія, сучасність», «Мова і політичні актори: взаємодія в інтернет-комунікації» (ауд. 246 б). Студенти шукали відповідь на запитання про взаємодію мови та ідентичності як чинника національної безпеки, про особливості взаємозв’язку мови, соціальних медіа та інформаційної безпеки. Модератором дискусійних груп була професор Галина Мацюк.
16 грудня працювала третя і четверта секції науковців: «Мова, політика, комунікація: взаємовпливи в різних культурах» та «Комунікація в суспільстві: міждисциплінарні аспекти дослідження», а також відбулося друге пленарне засідання під назвою «Взаємодія понять «мова», «політика», «національна безпека» як підґрунтя для дослідження питань стратегічної комунікації в соціолінгвістиці».
Прозвучали доповіді: проф. Л. Васильєвої (кафедра слов’янської філології), проф. Г. Мацюк ( кафедра загального мовознавства), проф. С.Соколової ( Інститут української мови НАН України), проф. Л. Масенко (Національний університет «Києво-Могилянська академія»); старшого наукового співробітника Л. Ажнюк з Інституту мовознавства ім. О. Потебні НАН України.
Під час звіту керівники секцій відзначили результати досліджень молодих науковців-соціолінгвістів нашого університету – доц. А. Чучвари, ас. О. Бутковської, асп. М. Салецької та ін.
В Ухвалі Міжнародної соціолінгвістичної конференції учасники акцентували увагу на потребі розвитку дисциплін соціолінгвістики в університетах України, а також інституціоналізації цього напряму в Україні.
