24 листопада 2022 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося традиційне засідання загальноуніверситетського наукового семінару «Філософія науки». Доповідачем семінару був Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор Володимир Мельник. Володимир Петрович представив колегам доповідь на тему «Цивілізаційні запити та феномен науки». Окрім того, в рамках засідання відбулася презентація колективної монографії «Людина і суспільство» та монографії авторства Володимира Мельника «Цивілізаційні запити та феномен науки». Незважаючи на російську агресію та відсутність електроенергії, засідання все ж відбулося. Ба більше, воно стало особливим святом інтелектуальної думки, адже під час заходу, який відбувався при світлі свічок, панувала особлива атмосфера філософського діалогу, притаманна вільному академічному середовищу.
Володимир Петрович розпочав свій виступ із аналізу поняття європейської цивілізації, її історії та передумов виникнення, зазначивши, що «історія людства як історія відособлених народоутворень перетворюється у глобальну історію усієї цивілізації». У своєму виступі Ректор торкнувся системи цінностей європейської цивілізації та пріоритетних цінностей суспільного організму, зазначивши, що європейська цивілізація сформувалася і завдяки унікальному соціокультурному феномену – університетам.
Володимир Мельник проаналізував взаємозв’язок між Університетом, наукою та техногенною цивілізацією: «Ми розглядаємо науку не тільки як сукупність знань, як систему зберігання й продукування знань, але і як соціальний інститут, де виховуються кадри, які забезпечують ці функції науки. Очевидно, треба дати відповідь на питання, чи прагнуть вчені досягти істини, оскільки це є найбільшим техногенним фактором європейської цивілізації. Пошук істини – це функція тої особливої категорії людей, які належать до сфери науки. Таким чином, розглянувши ці питання, ми розуміємо, що Університет і наука причетні до створення і формування європейської цивілізації. Відтак ми говоримо про те, як нам змінювати ту систему цінностей, яка є смислоутворювальною для європейської цивілізації, щоб позбутися тих негараздів, які ми зустрічаємо на кожному сантиметрі нашого європейського простору».
Доповідач акцентував на нових контурах сучасної цивілізації, наголосивши на тому, що радикально змінюється предметна сфера, в якій безпосередньо здійснюється життєдіяльність людини.
Для того, щоб чіткіше зрозуміти контури європейської цивілізації, на думку Ректора, варто виокремити два типи цивілізацій – «традиційну», яка передбачає наявність стійких консервативних тенденцій відтворення соціальних відносин і відповідного способу життя, та західну – «техногенну», для якої найбільшою цінністю є зміни та інновації.
Надалі Ректор проаналізував головну і докорінну зміну, яка пов’язана з переходом до техногенного суспільства: «Визначальною цінністю стає інновація, усе нове. Символом європейської техногенної цивілізації є Книга рекордів Гіннеса – постійне оновлення, тоді як символом традиційного суспільства є Сім чудес світу, де все розписано і все зрозуміло. Виникає питання: якщо європейська цивілізація – цивілізація постійної зміни, то де стабільність? Для того, щоб зберегти ціннісне парадигмальне значення європейської цивілізації, ми повинні весь час бути на векторі змін. Відповідно, якщо такого не буде, ми перетворюємося у суспільство стагнації».
Володимир Петрович додав, що другою в системі цінностей європейської цивілізації є автономія особи. «Для усіх суспільств попередніх епох, і традиційних, і європейських, автономія особи була зав’язана на корпоративних зв’язках, на певних групах. Натомість для сучасних суспільств автономія особи – це справді автономія, це повна свобода, вольність. Автономія свободи – це ознака того, що я можу вибирати свою життєву долю для найповнішої реалізації можливостей своєї інноваційної діяльності. Ці поняття є основою розвитку європейської цивілізації», – констатував Володимир Мельник.
Надалі Ректор зосередив увагу колег на питанні цінностей техногенної цивілізації. Найвищою і найголовнішою цінністю, за словами професора, є перетворювальна діяльність людини, яка є її головним призначенням. Іншою цінністю є розуміння природи як впорядкованого закономірно облаштованого поля, в якому розумна людина, яка пізнала закони природи, здатна здійснити свою владу над зовнішніми процесами та об’єктами. Натомість природа, як цінність, – це невичерпне джерело ресурсів, яким людина може користуватися безмежно і безконечно. Завершальною є цінність влади, сили і панування над природними та соціальними обставинами. На думку Ректора, саме ці чотири смислових вектори задають систему цінностей європейської цивілізації.
Особливу увагу Володимир Петрович присвятив питанню Університету як соціокультурного феномену. «Коли ми говоримо про цивілізаційні витоки, то згадуємо Університет. Якщо немає Університету, то немає цивілізаційного простору. Якщо немає цивілізаційного простору – немає країни. Цей вираз «який Університет – така країна» не є метафоричним. Університет – це винахід людства для того, щоб сформувалася сукупність організованих людей і категорії певних цінностей. Без Університету сьогодні не можна знайти іншого механізму для збереження європейської цивілізації», – резюмував Ректор.
Власне Університет, на думку Ректора, гармонійно поєднує цінності демократії, наукового раціоналізму та виховання на традиціях. Володимир Петрович також відповів на ключове питання – яким є завдання Університету. «Університет як соціокультурний феномен – унікальний ціннісно-смисловий універсум, завдяки якому відбувається легітимація ціннісних та соціально-організованих форм буття європейської цивілізації. Іншими словами, без Університету немає європейської цивілізації», – переконаний Володимир Мельник.
Під час виступу Ректор також зосередився на питанні раціональності та її основних принципів. «Раціональність – це такий феномен, який не зводиться до суто логічно-інтелектуальної чи наукової діяльності, не витісняє суб’єкта з раціонального погляду на світ», – зазначив Володимир Петрович, окресливши основні принципи раціональності, а саме принципи міровизначення, впорядкованих послідовностей, достатньої підстави, рельєфності бінарних опозицій, аналітичності, нормальності, гносеологічного скепсису, ясності, інтелектуальної розміреності буття, гносеологічного оптимізму, рішучості, інтелектуальної гідності та етичної цінності істини.
У доповіді Ректора йшлося також про структуру науки, її філософські основи, логіко-методологічні уявлення про знання та науковий пошук. Окремо Володимир Петрович зосередився на методологічних принципах генетики науки.
Надалі учасники семінару подякували Ректорові за ґрунтовну й змістовну доповідь, обмінялися запитаннями і поділилися міркуваннями-реакціями на питання, дотичні до теми доповіді Ректора.
В рамках роботи семінару відбулася також презентація трьох томів колективної монографії «Людина і суспільство: філософські, психологічні та політологічні виміри».
«Сьогодні ми презентуємо видання, де представлені різні проблеми людини і суспільства. Це якраз говорить про той раціональний спосіб мислення, який характерний і для природничих, і для гуманітарних наук. Додам також, що будь-яка колективна робота є відповідальною, адже тут стикаються різні думки. Ці три книги «Людина і суспільство» є власне прикладом консолідованої, але дуже непростої роботи», – зазначив Ректор.
Зазначимо, що монографія демонструє дослідження психологічних механізмів активності особистості в соціумі. Автори концентруються на розкритті ключових проблем психологічних механізмів соціальної активності особистості: формування сенсовності буття, мотиваційних векторів, громадянської ідентичності, подолання онтологічної незахищеності тощо. У монографії досліджено також антропологічні, суспільно-політичні та інституційні виміри розвитку демократії в Україні. Визначено місце людини в системі координат поля політичного буття як одночасного творця цього поля та об’єкта впливу діючих у його межах політичних інститутів. Розкрито ключові питання функціонування демократії крізь призму тісно пов’язаних з нею політичних феноменів, інститутів та процесів.
Крім того, під час заходу презентували й авторську монографію Володимира Мельника «Цивілізаційні запити та феномен науки». Видання є результатом дослідження філософських проблем динаміки європейської цивілізації, з’ясування наскрізних структур, визначальних ознак її природи. Особливу увагу автор присвячує аналізу науки, наукової раціональності та Університету як соціально-культурним феноменам. Окрім того, у книзі розглянуто широке коло питань, пов’язаних із функціонуванням Львівського університету в сучасних умовах трансформації українського суспільства, громадсько-культурницьких процесів.
