23 травня 2022 року у дистанційному форматі відбувся підсумковий круглий стіл у рамках спільного проєкту історичного факультету Львівського університету та Департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації «Історія українського державотворення: правда замість фейків». Захід відбувся на платформі ZOOМ.
Розпочав засідання його модератор – заступник декана історичного факультету Руслан Сіромський. «Буквально минулого тижня наші колеги завершили читати цикл лекцій, присвячених викриттю фейків, з якими ми стикаємося щоденно. Сьогоднішній круглий стіл, організований Департаментом освіти і науки Львівської ОВА спільно з історичним факультетом ЛНУ ім. Івана Франка, покликаний підвести певні підсумки і дати відповіді на низку питань, які порушували під час лекцій та виникли під час нашого обговорення», – зазначив Руслан Богданович.
З вітальним словом до присутніх звернувся директор Департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації Олег Паска, який подякував представникам історичного факультету за чудову ініціативу.
«Львівський національний університет імені Івана Франка виконав ту місію, яку мав би виконати з огляду на ситуацію, яка зараз є в Україні. Ця війна є невипадковою – до неї довго йшла росія. І навіть здається, допоки існуватиме росія, а точніше – московія, доти існуватиме брехня, яка є наріжним каменем її існування. З огляду на це, такі лекції є дуже важливими, адже вони знищують підстави й основи цієї агресивної політики», – підкреслив Олег Паска. Олег Володимирович також відзначив працівників історичного факультету Львівського університету подяками Департаменту освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації за небайдужість до проблем державотворення в Україні, високий рівень організації та проведення онлайн-лекцій з історії України для тимчасово переміщених осіб.
Слова вітання колегам адресував також проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Качмар. «Львівський університет, зокрема й історичний факультет, розуміють свою, відповідальність у наш час, а надто – у період війни. Вважаю невипадковим те, що Департамент освіти і науки ЛОВА залучив до такого важливого проєкту саме провідних істориків Львівського університету, які змогли доступно представити історію нашої держави для тимчасово переміщених осіб. Їм вдалося на простому, а водночас на академічному рівні розказати про історію України, розповісти про основні проблеми України», – наголосив проректор, подякувавши усім учасникам проєкту за його успішну реалізацію.
Розпочинаючи обговорення актуальних проблем, Руслан Сіромський зазначив, що історія – це частина ідентичності, відтак одним із найважливіших є питання про те, як війна впливає на історію і якою мати бути роль історика під час війни.
Відповідаючи на це питання, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Андрій Козицький, констатував, що під час війни історик вже не надто може вплинути на те, як було виховане покоління до війни. «Історик під час війни демонструє певний цивілізаційний рівень своєї країни. Власне різниця між Україною і росією у тому, що росіяни постійно обманюють – себе і світ», – зазначив Андрій Михайлович. Науковець також виокремив основні завдання історика в умовах війни. «Найперше історик має не нашкодити. Окрім того, під час війни історики мають демонструвати ту одвічну істину, що ніщо не є вічним і будь-які небезпеки чи складнощі минуть. І третє – історик має ретельно готувати те, що англійці називають «духом часу». Відтак, зберігаємо спокій, стежимо за подіями, допомагаємо армії. Ми переможемо і про це вже наступні історики напишуть чимало досліджень», – підсумував Андрій Козицький.
Аналізуючи виклики, з якими сьогодні стикаються історики, та окреслюючи основні проблеми, що потребують обов’язкового перегляду, заступник директора Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Ігор Танчин висловив переконання, що передусім варто увиразнити єдиний академічний наратив з історії України. «Ми маємо створити чітку, ясну і зрозумілу доктрину української історії, наповнивши її змістом. Потрібно сформувати виразний історичний наратив, який ми могли би послідовно поширювати, а разом з тим формувати нашого громадянина», – резюмував Ігор Зіновійович.
Доцентка кафедри історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету Тамара Полещук підняла перед присутніми актуальні проблеми, у центрі яких фігурували питання щодо того, чому цивілізований світ не бачив загроз «руского міра», а колективний захід до початку війни відмовлявся бачити справжню природу пострадянської росії.
«Ми маємо визначитися з тим, що робити з вірусом «руского міра» в Україні після перемоги? Що робити з російськими літературою і культурою? Багато, очевидно, залежить від того, як ми навчатимемо студентів, тому, мабуть, і нам варто переглянути підходи до викладання та популяризації історії», – переконана Тамара Сергіївна.
Натомість завідувачка кафедри давньої історії України та архівознавства Ольга Щодра акцентувала на питаннях, пов’язаних з Києво-Руською державою, зазначивши, що витоки української державної традиції сягають рубежу античної і середньовічної епох. Дослідниця розповіла, зокрема, про функціонування монетного двору на Русі ще за 200 років до правління Володимира Великого, а також підкреслила, що будівництво Софії Київської не могла собі дозволити в ІХ столітті жодна держава, окрім Києво-Руської держави. Актуалізуючи сучасні події, Ольга Щодра додала, що «росія, приписавши собі нашу середньовічну історію, давно почала з нами війну і з роками ця війна лише загострювалася».
Професор кафедри давньої історії України та архівознавства Андрій Заяць висловив переконання, що праця історика полягає багато в чому у підготовці підручників з історії та у підготовці вчителів. Історик переконаний, що «для виховання доброго громадянина, ми маємо більше уваги приділяти шкільному підручнику». Цю тезу доповнив завідувач кафедри історичного краєзнавства, професор Віктор Голубко, який також додав, що «ми маємо більше уваги приділяти правильному розставлянню акцентів».
Міркуваннями щодо висвітлення історії та ролі істориків поділилася й доцентка кафедри історичного краєзнавства Алла Середяк. На її думку, «не Україну треба інтегрувати у всесвітню історію, а всесвітню історію висвітлювати на тлі України, показуючи, що у той конкретний період було в Україні». Алла Володимирівна переконана, що «роль історика полягає також у тому, щоб навчити історії усіх – від школяра до державного службовця».
Підсумовуючи виступи колег, один із ініціаторів проєкту «Історія українського державотворення: правда замість фейків» Роман Пастушенко поділився враженнями від проведених лекцій, розповів про їхню популярність серед слухачів та подякував усім за участь у круглому столі і реалізації проєкту «Приємно, що серед слухачів були люди, які відкривали для себе історію України, адже власне на це був розрахований наш цикл лекцій», – констатував Роман Ярославович, підкресливши, що в найближчому майбутньому «історики мали б побудувати такий курс всесвітньої історії, в якому Україна була би центром».
На завершення заходу його модератор, заступник декана історичного факультету Руслан Сіромський подякував присутнім за жваве обговорення актуальних проблем та побажав усім якнайшвидшої перемоги України у війні з московським загарбником.
Зазначимо, що в рамках проєкту, який тривав упродовж квітня-травня 2022 року, провідні науковці Львівського національного університету імені Івана Франка прочитали сім лекцій, присвячених питанням українського державотворення.
Так, доцентка кафедри історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету Тамара Полещук прочитала лекцію на тему «Рускій мір»: ідеологія та практика насильства». В рамках заходу слухачі дізналися, чому ідеї «руского міра» набули популярності в пострадянській росії та стали ідеологічним фундаментом путінського режиму.
Завідувачка кафедри давньої історії України та архівознавства Ольга Щодра презентувала для усіх зацікавлених лекцію «Києво-Руська держава: міфи та історична реальність». Під час зустрічі йшлося, зокрема, про виникнення Києво-Руської держави, походження назви «Русь», а також про те, хто є спадкоємницею Київської Русі та чому росія прагне привласнити українську історію.
Третьою була лекція професора кафедри давньої історії України та архівознавства Андрія Заяця «Союз Війська Запорозького з Московією середини XVII ст.: очікування і результати», під час якої слухачі почули цікаві думки щодо того, як трактувати національно-визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького, як виглядала Переяславська рада очима сучасників і як сьогодні трактується істориками.
Упродовж лекції доцентки кафедри історичного краєзнавства Алли Середяк «Як народжувалася нація (українське національне відродження ХІХ – початку ХХ ст.)» йшлося етапи національного відродження, «збирання» національно-культурної спадщини, роль романтизму у національному пробудженні та формування української модерної нації.
Натомість завідувач кафедри історичного краєзнавства, професор Віктор Голубко у своїй лекції «Українська державність в 1917-1918 рр: уроки для сьогодення» розповів про те, яким був перший український парламент новітньої доби та проаналізував те, якою була модель української державності у баченні українських політиків Центральної Ради.
Упродовж лекції «Чому комуністичний режим приховував правду про Голодомор українців 1932–1933 рр.?», яку прочитав доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Андрій Козицький, йшлося, зокрема, про те, скільки Голодоморів українці пережили у ХХ ст., як голод став знаряддям геноциду та які наслідки спричинив Голодомор-геноцид.
Завершився проєкт лекцією доцента кафедри історичного краєзнавства Івана Федика «За що і проти кого боролась Українська Повстанська Армія?», в рамках якої слухачі почули про виникнення УПА та ОУН, дізналися, чи можна ототожнювати УПА і ОУН та чому УПА можна вважати феноменом української історії.