8 лютого 2022 року відбулась організаційна зустріч представництва чотирьох університетів – Львівського національного університету імені Івана Франка, Сілезького університету в Катовіце (Польща), Університету Афіона Кокатепе (Туреччина), Жилінського університету (Словаччина) – щодо розробки нової інтернаціональної магістерської програми «Матеріалознавство». До онлайн-обговорень перспектив, планів та робочих нюансів долучились проректор з наукової роботи Львівського університету Роман Гладишевський, координатор проєкту від Львівського університету доцент кафедри фізичної та колоїдної хімії Лідія Бойчишин, незалежний секретар у команді проєкту Сілезького університету в Катовіце Патриція Вайда-Межва, професор кафедри металургії та інженерії матеріалів Університету Афіона Кокатепе Шукру Талас, науковий співробітник кафедри інженерії матеріалів Жилінського університету доктор Юрай Белан, виконавці проєкту із залучених університетів, серед яких – науковці кафедри фізичної та колоїдної хімії та кафедри неорганічної хімії Львівського університету. Проєкт реалізується в рамках програми Erasmus+.
Розпочалась зустріч із презентації закладів вищої освіти, які долучаються до розробки магістерської програми. Так, Роман Гладишевський детально розповів іноземним колегам про історію, діяльність та наукову потужність Львівського національного університету імені Івана Франка. «Львівський національний університет імені Івана Франка – один із найстаріших університетів України, заснований ще 1661 року. Його академічні традиції спрямовані на те, щоб утримати позиції одного з провідних науково-дослідних та освітніх осередків в Україні. В Університеті функціонує 19 факультетів. Академічний склад, що налічує понад 2000 професорів, доцентів та асистентів, займається науковою та освітньою діяльністю на 139 кафедрах та у 48 науково-дослідних інститутах і лабораторіях», – наголосив Роман Євгенович.
Також він зазначив, що Львівський університет активно займається вдосконаленням вищої освіти в Україні та підтримує низку важливих реформ. «ЛНУ ім. Іванна Франка входить до числа найкращих класичних університетів України та займає друге місце в Україні за кількістю заяв на вступ. Інтернаціоналізація є одним з найважливіших елементів розвитку Університету», – додав Роман Гладишевський.
Надалі слово взяв доктор Юрай Белан, презентувавши учасникам зустрічі діяльність Жилінського університету. «Жилінський університет належить до однієї з провідних освітніх та наукових установ у Словаччині. Зараз тут навчається приблизно 8 000 студентів, функціонує сім факультетів та 175 акредитованих навчальних програм. Жилінський університет підписав двосторонні угоди з більш ніж 60 країнами світу, не тільки в Європі, але також в Америці, Азії та Африці», – розповів доктор Белан.
Надалі про історію та сьогодення Університету Афіона Кокатепе розповів професор Шукру Талас. «Наш університет закінчили понад 140 000 студентів, і ми продовжуємо робити свій внесок у процвітаюче майбутнє Туреччини через надання освіти молодим людям та реалізацію досліджень. Зараз в Університеті функціонує одинадцять різних факультетів та чотирнадцять професійно-технічних училищ. Ми віримо, що обмін ідеями та ініціювання спільних проєктів розширить кругозір студентів і зробить великий внесок у навчальний розвиток молодого покоління», – зазначив професор.
Про Сілезький університет в Катовіце розповіла Патриція Вайда-Межва. «Сілезький університет є одним із найбільших державних університетів Польщі, які динамічно розвиваються. Ми беремо активну участь в ініціативах Європейської Комісії, спрямованих як на освіту, так і на науку, на розвиток та реалізацію проєктів в рамках Horizon 2020, Creative Europe, Erasmus +, Interreg, Visegrad Funds, EEA тощо. Зараз в Сілезькому університеті реалізовується майже 300 дослідницьких проєктів спільно з партнерськими інституціями, як вітчизняними, так і закордонними, включаючи бізнес-організації», – наголосила Патриція Вайда-Межва.
Надалі зустріч проходила у форматі обговорення робочих питань в рамках проєкту. Учасники узгодили канали комунікації, які використовуватимуться у процесі реалізації проєкту, спланували наступну настановчу зустріч та детально ознайомилися з першими завданнями, серед яких формування проєктних груп, запуск веб-сайту та вибір логотипу, а також створення мережі контактів підприємств, які готові долучитися до роботи над магістерською програмою.
Як зазначають організатори, метою проєкту є розробка відповідної системи навчання, що готуватиме такого студента, який зможе самостійно діагностувати та вирішувати проблеми, пов’язані з матеріалознавством та інженерією, а також розробити універсальну методологію та передові практики з дидактики матеріалознавства та методичні вказівки для викладацького складу.
Серед основних цілей проєкту – підвищення рівня знань понад 200 академічних викладачів у напрямі дидактики з дисципліни матеріалознавство, підвищення педагогічних компетенцій 20 академічних викладачів – учасників коротких навчальних програм, адаптація магістерської програми до потреб ринку праці шляхом аналізу потреб роботодавців, збільшення інновацій та інтернаціоналізації залучених установ через обмін передовим досвідом, спільну розробку навчальної програми та навчальних матеріалів у формі змішаного навчання та популяризації відкритої освіти.
Згідно з планами організаторів, проєкт буде реалізовано до 30 червня 2024 року. Як результат – наукові установи спільно сформують магістерську програму «Інженерія матеріалів» (80 модулів), проведуть аналіз потреб студентів та ринку праці, організують 2 семінари чи конференції з питань удосконалення методів навчання інженерії матеріалів та передових практик найкращих академічних центрів Європи. Також в рамках реалізації проєкту відбудуться 4 змішані навчальні модулі (по 10 електронних уроків), 4 навчальні програми (навчальні візити), 3 публічні заходи (конференція, семінар, підсумкова конференція), буде налагоджено мережу контактів між закладами вищої освіти та бізнес-організаціями на європейському рівні та створено веб-сайт проєкту, який наповнять сотнею новин.