26 березня 2024 року на факультеті культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція «Геній поміж сакрум і профанум» (пам’яті професора Олександра Козаренка). Організувала захід кафедра соціокультурного менеджменту ЛНУ ім. Івана Франка. Метою наукового форуму було обговорення актуальних питань розвитку культурно-мистецької сфери та ролі визначної постаті Олександра Козаренка в сучасному світі.
Заслужений діяч мистецтв України, доктор мистецтвознавства, професор Олександр Козаренко відійшов у Вічність 21 березня 2023 року. Він був професором кафедри композиції та історії музики Львівської музичної академії, деканом факультету культури і мистецтв, завідувачем кафедри філософії мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка. Як композитор працював у жанрах симфонічної, оперної, балетної, хорової, камерно-інструментальної, вокальної та театральної музики. Лауреат Всеукраїнського конкурсу піаністів ім. М. Лисенка, дипломант Всеукраїнського конкурсу камерних ансамблів. Лауреат державних премій України з композиції, член Національної спілки композиторів України та Асоціації «Нова Музика». Професор Козаренко – автор численних монографій та статей, науковий керівник багатьох молодих науковців, які успішно захистили дисертації.
Урочисте відкриття конференції розпочалося з вітального слова проректора з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського університету, професора Володимира Качмара. Він поділився своїми спогадами про колегу і наголосив на тому, що за всіма мистецькими та науковими досягненнями Олександра Козаренка ховалася щира й талановита особистість, яка охоче ділилася своїм досвідом, надихала колег і своїм прикладом заохочує всіх працювати й ставати кращими навіть зараз. «Олександр Козаренко ніколи не був людиною сухою, суто науковою, як часто кажуть про професорів. Я, як і багато хто з вас, був знайомий із ним особисто, поза всіма його регаліями та досягненнями, тож і знаю, що за всіма гучними словами, які говорилися про нього, він був дуже творчою, цікавою, життєрадісною та щирою особистістю. Власне з таких особистостей і складається історія нашого Університету, а заразом і історія культури, мистецтва, музики», – наголосив Володимир Михайлович.
З привітанням до учасників конференції звернулися також колеги Олександра Козаренка з його Батьківщини – міста Коломиї: начальниця управління культури та туризму Коломийської міської ради Мар’яна Кодіна та директорка Коломийської філармонії імені Олександра Козаренка Ганна Лазарук. Вони розповіли про заходи із вшанування пам’яті Великого Маестро в рідній йому Коломиї, зокрема про вечір пам’яті Олександра Козаренка у Коломийській філармонії, а також поділилися спогадами про заснування філармонії у Коломиї, яке стало можливим за ініціативи та сприяння Олександра Володимировича. Мар’яна Кодіна акцентувала увагу на тому, що Олександр Козаренко досі надихає коломийських митців творити й ніколи не зупинятися на досягнутому, а також зауважила, що «для Коломиї він є тією постаттю, яка формувала смак до класичної музики, і кожен митець у нашій громаді надзвичайно вдячний за те, що він вмів привити любов до музики і популяризувати класичну музику загалом».
До вітань доєдналась і завідувачка кафедри соціокультурного менеджменту Львівського національного університету імені Івана Франка, професорка Людмила Белінська. Вона наголосила, що Олександр Козаренко завдяки своєму значному внеску в культурну та духовну спадщину нашого народу та активній діяльності на благо України та Львівського університету залишається посеред нас навіть після своєї смерті й ще довго надихатиме майбутні покоління. «Сьогодні ми вшановуємо пам’ять великої людини, митця, науковця і нашого друга Олександра Козаренка. Наше життя продовжується, і ми щодня своєю працею віддаємо належне його постаті, а сьогодні говоритимемо про його здобутки наукового і духовного характеру, які характеризують Олександра Козаренка. Безперечно, він своєю особистістю зробив кращими багатьох із нас, поділившись із нами своїм неоціненним досвідом, а разом з тим, перейняв багато як від молодшого покоління – своїх студентів, так і від старшого, до якого особливо тяжів, – від своїх наставників і колег», – розповіла Людмила Белінська.
Надалі розпочалося пленарне засідання, під час якого учасники мали можливість заслухати доповіді, що стосувалися здебільшого дослідження постаті Олександра Козаренка як митця, науковця, педагога, креативної особистості, свідомого українця та Людини з великої літери. Професорка ЛНУ ім. Івана Франка Людмила Белінська виступила із доповіддю на тему «Біографістика та просопографія у дослідженні креативної особистості». Надалі своїми спогадами про творчу та наукову співпрацю з Олександром Козаренком у Мюнхені поділилася професорка кафедри історії музики, докторка мистецтвознавства (Український вільний університет у Мюнхені, Львівська національна музична академія імені М. Лисенка) Аделіна Єфіменко. Доповідь професорки кафедри музикознавства та хорового мистецтва ЛНУ ім. Івана Франка Наталії Сиротинської була присвячена темі «Сакральна монодія у творчості Олександра Козаренка». Виступ завідувача кафедри музикознавства та хорового мистецтва ЛНУ ім. Івана Франка Тараса Дубровного стосувався фортепіанних творів Миколи Лисенка у виконанні Олександра Козаренка. Професорка кафедри спеціального фортепіано, докторка мистецтвознавства Наталія Кашкадамова висвітлила тему «Олександр Козаренко як музикант і людина». Усі охочі мали нагоду поставити питання доповідачам та висловити свої міркування з приводу внеску Олександра Козаренка у сучасні науку та мистецтво.
Після пленарного засідання робота конференції продовжилась у рамках двох секцій: «Багатовимірність митця: феномен О. Козаренка» та «Феномен ХХІ ст.: багатовимірність мистецтва і культури». Доповіді стосувалися різних аспектів творчого та наукового шляху Олександра Козаренка, його внеску в українську та світову культурну скарбницю, а також актуальних питань сучасного мистецтва та культури загалом.
Завершився захід підбиттям підсумків та врученням сертифікатів учасникам конференції. Додамо, що за результатами конференції електронні матеріали апробації результатів проведених досліджень викладачів, науковців, аспірантів, фахівців культурно-мистецької сфери будуть розміщені на сайті факультету культури і мистецтв.
