6 липня 2021 року за підтримки Міністерства освіти і науки України у Львівському університеті відбувся круглий стіл «Квантові комп’ютери: сучасний стан та перспективи». У заході взяли участь науковці ЛНУ ім. Івана Франка, представники львівської ІТ-спільноти, чия діяльність стосується досліджень розвитку галузі квантових комп’ютерів, та керівництво Департаменту освіти і науки Львівської ОДА. Модерувала захід працівниця Центру маркетингу та розвитку Львівського університету Ольга Козакевич.
Розпочав захід Ректор Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. «Прорив в освітній галузі відбувається тоді, коли здійснюються фундаментальні дослідження, коли є наукова школа, яка дає підстави творити нові гостроактуальні освітні програми. В цьому, зокрема, полягала ідеологія Ректора Івана Вакарчука – усіляко сприяти розвитку фундаментальних досліджень, навіть у непростий час. Тепер колеги з кафедри теоретичної фізики імені професора Івана Вакарчука, попри всі виклики сьогодення, дійсно творять науку і пропонують освітню програму, яка відповідає найактуальнішим світовим трендам розвитку науки», – зазначив Володимир Мельник і додав, що, окрім актуалізації освітніх програм, перед Університетом стоїть ще одна амбітна ціль – започаткувати 17-ть нових інноваційних лабораторій, оскільки без лабораторної бази дуже складно говорити про перспективи розвитку передової науки.
Опісля виступу Ректора слово надали в.о. декана фізичного факультету, кандидатові фізико-математичних наук Ярославу Чорнодольському, який детально розповів учасникам круглого столу про першу в Україні бакалаврську освітню програму «Квантові комп’ютери та квантове програмування», яку започаткували у Львівському національному університеті імені Івана Франка. «Передбачається, що квантові комп’ютери матимуть перевагу у розв’язанні задач криптографії та кібербезпеки, оптимізації портфелю цінних паперів, моделювання молекул, що має застосування у фармацевтиці тощо. Наша освітня програма пропонує ґрунтовну освіту у галузі квантової інформації та квантового програмування, дає можливість програмування на квантових комп’ютерах, стажування в ІТ-компаніях, забезпечує широкий доступ до працевлаштування», – акцентував Ярослав Чорнодольський.
Тематику перспектив і розвитку квантового комп’ютингу продовжив засновник ІТ-компанії ТОВ «Компанія Бізнес-Технології Онлайн», підприємець, депутат Львівської міської ради, кандидат фізико-математичних наук Олекса Возняк. Він описав місце квантових обчислень у системі Четвертої промислової революції. «В основі поняття Четвертої промислової революції лежить ідея об’єднання в одне ціле кіберфізичних та інформаційних систем. Насправді існує кілька десятків технологій, які формують Четверту промислову революцію. Однією з таких є саме квантові комп’ютери. Вражає, що вже на початку свого існування ця технологія демонструє колосальні можливості. І я переконаний, що вже через 5-7 років ми побачимо, як ці розробки почнуть змінювати світ на краще», – зауважив Олекса Возняк.
Надалі свою доповідь представив директор R&D SoftServe, кандидат фізико-математичних наук Микола Максименко. Він детально пояснив можливості застосування квантових обчислень для вирішення прикладних задач у індустрії. «Незважаючи на те, що вже існують комп’ютери, які демонструють квантову перевагу, ми повинні сфокусуватися на тому, що найближчі 5-10 років в нас не буде потужних універсальних квантових комп’ютерів і основний фокус буде на вузьких задачах, які валідують можливості квантових технологій. Ми стоїмо на ранньому етапі розвитку цієї індустрії і саме тому варто починати працювати в цьому домені вже зараз, щоб захопити якомога більшу частку потенційного ринку», – зазначив Микола Максименко.
Завідувач кафедри теоретичної фізики імені професора Івана Вакарчука, доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Ткачук окреслив особливості, принципи роботи квантових комп’ютерів та пояснив їхню відмінність від класичної обчислювальної машини. «Коли ми живемо за принципом «або/або», то квантовий світ існує за законом «і/і». В цьому й полягає принципова різниця між класичним і квантовим комп’ютером: другий може одночасно здійснювати величезну кількість процесів – обчислень», – зауважив Володимир Ткачук, проілюструвавши свої слова прикладами та формулами.
А на завершення заходу доцентка кафедри теоретичної фізики імені професора Івана Вакарчука, докторка фізико-математичних наук Христина Гнатенко наочно продемонструвала програмування за допомогою квантового комп’ютера компанії IBM. За допомогою простої задачі, яку науковця вирішила на одному з квантових комп’ютерів, до яких ІВМ дозволяє онлайн-доступ, Христина Павлівна пояснила, що таке квантова перевага і допомогла учасникам заходу наблизити в уяві потенційну потужність квантової індустрії. «Будь-хто може зареєструватися і отримати доступ до комп’ютера. Ми зі студентами часто використовуємо цей сервіс та проводимо лабораторні роботи на квантових комп’ютерах компанії ІВМ», – зазначила Христина Гнатенко.
Опісля усіх виступів робота круглого столу продовжилася у форматі дискусії. Під час обговорень учасники зачіпали не лише можливості розвитку галузі квантового комп’ютингу в Україні, але й торкнулися питання виховання нового покоління молодих науковців-фізиків, перед яким вже зараз відкриваються великі перспективи і широкі можливості ведення якісної професійної діяльності у сфері квантової індустрії.
