14 вересня 2021 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка розпочала роботу наукова конференція «Астрономія у Львівському університеті», присвячена відзначенню 250-річчя Астрономічної обсерваторії та 25-літтю кафедри астрофізики ЛНУ ім. Івана Франка. Зважаючи на епідеміологічну ситуацію, захід відбувається у змішаному форматі, відтак окрім очної участі, до конференції можна долучитися за допомогою центру для командної роботи «Microsoft Teams».
Астрономічна обсерваторія Львівського університету – одна із найдавніших обсерваторій Східної Європи, заснована у 1771 році, тоді як перші документально підтверджені астрономічні спостереження у Львові датовані серединою XVIII століття. У структурі сучасної обсерваторії функціонують чотири відділи – відділ фізики Сонця, відділ фізики зір і галактики, відділ релятивістської астрофізики та космології та відділ практичної астрономії та фізики ближнього космосу. До основних напрямів діяльності науково-дослідної установи належать дослідження Сонця, зір, міжзоряного середовища, галактик та Всесвіту. Знаковим є те, що «Науково-дослідний комплекс апаратури для вивчення штучних небесних тіл ближнього космосу Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка» включено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання.
Відкриваючи засідання, Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник привітав присутніх з ювілейними для Університету й України подіями – 30-річчям відновлення Української Державності, 250-річчям з часу заснування Астрономічної обсерваторії і 360-річчям Львівського університету. Володимир Петрович також привітав колег із 25-річчям з часу заснування кафедри астрофізики Львівського університету.
Ректор висловив вдячність організаторам та учасникам наукового зібрання, відзначивши важливість, актуальність і фундаментальність досліджень, присвячених питанням астрономії. «Класичний Львівський університет є представником того напряму досліджень, де не просто декларуються дослідження фундаментального характеру. Астрономія належить до тих фундаментальних наук, які з’ясовують онтологічні засади буття як такого. Тому, переконаний, показником класичності Університету є увага до розвитку цих досліджень», – зазначив Володимир Мельник, підкресливши, що «Університет бачить перспективу і підтримує астрономічні дослідження». Водночас Ректор наголосив, що «сьогоднішня конференція не є вузькопрофільним заходом, а має важливий історико-науковий характер». Володимир Петрович подякував керівництву та колективу Астрономічної обсерваторії, які «у непростий час зберегли і здійснюють належну роботу щодо організації наукових астрономічних досліджень».
Слова вітання усім присутнім адресував голова Наукового товариства ім. Шевченка, академік НАН України, професор Роман Кушнір. Роман Михайлович привітав колектив Університету з поважним ювілеєм, провівши короткий екскурс в історію Астрономічної обсерваторії та окресливши основні етапи її становлення та розвитку.
Привітав учасників заходу також професор, академік НАН України, заступник директора Радіоастрономічного інституту НАН України, член Української астрономічної асоціації Валерій Шульга. Валерій Михайлович підкреслив вагому роль Астрономічної обсерваторії Львівського університету у процесі розвитку астрономічної науки, зазначивши, що Львівська Астрономічна обсерваторія займає одну з ключових позицій в українській астрономії.
Доктор фізико-математичних наук, заступник директора Головної Астрономічної обсерваторії НАН України з наукової роботи Петер Берцик, вітаючи колектив обсерваторії та усіх учасників заходу, підкреслив, що «Львівський університет є одним із найуспішніших закладів вищої освіти нашої держави і потужним науковим осередком, який здобув широке міжнародне визнання».
Учасників конференції також привітали представники влади міста та області. Зокрема, зі словами вітання до присутніх звернулися заступниця директора департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрація Ольга Котовська, голова комісії освіти, науки та інновацій Львівської обласної ради Іванна Герус, заступниця директора Центру професійного розвитку педагогічних працівників м. Львова Тетяна Ольшанецька.
За допомогою онлайн-зв’язку до роботи конференції долучився доктор фізико-математичних наук, член Президії НАН України, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, академік НАН України, президент Української астрономічної асоціації Ярослав Яцків, який висловив щирі слова вітання астрогромаді Львівського університету.
До учасників заходу звернувся й директор Вігорлатської астрономічної обсерваторії (Словаччина) Ігор Кудзей, який відзначив плідність багаторічної співпраці словацьких та українських астрономічних обсерваторій та вагому роль у процесі міжнародної наукової взаємодії Астрономічної обсерваторії Львівського університету.
Підсумував роботу першої урочистої частини засідання директор Астрономічної обсерваторії Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Богдан Новосядлий. «Для нас це справді дуже важлива дата. Астрономія є фундаментом розвитку природничих наук – у нашому Університеті це завжди розуміли і всесторонньо підтримували, а відтак у нас є перспективи для розвитку», – підкреслив Богдан Степанович.
Надалі конференція продовжила роботу у форматі наукових доповідей. Доповідь на тему «Астрономiчна обсерваторiя у Львовi: заснування» презентував кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник відділу релятивістської астрофізики і космології Астрономічної обсерваторії ЛНУ ім. Івана Франка Степан Апуневич. У його виступі йшлося про початки заснування Астрономічної обсерваторії та її вплив на наукове середовище Львова.
Доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту прикладних проблем механіки і математики НАН України Олег Петрук представив колегам наукову доповідь, яка окреслила діяльність Астрономічної обсерваторії у 1800-1939 роках. У його виступі йшлося про розвиток астрономії у Львівському університеті у період з початку XIX століття до 1939 року. Доповідач проаналізував публікації професорів математики, фізики та астрономії, розповів про роботу Університету, пов’язану зі створенням кафедри астрономії та відновленням Астрономічної обсерваторії.
Директор Астрономічної обсерваторії Університету Богдан Новосядлий зосередив увагу колег на висвiтленні важливих етапів iсторiї Астрономiчної обсерваторiї Львiвського нацiонального унiверситету iменi Iвана Франка радянського перiоду та часiв незалежностi. Він презентував колегам доповідь на тему: «Астрономiчна обсерваторiя Львiвського унiверситету у 1939-2021 роках».
Натомість доктор фізико-математичних наук, завідувач кафедри астрофізики Богдан Мелех у своїй доповіді «Кафедра астрофiзики Львiвського унiверситету (1996-2021)» окреслив iсторичнi передумови вiдкриття кафедри астрофiзики у Львiвському унiверситетi, а також її iсторiю та сучасність. Окрім того, доповідач представив кадровий склад кафедри упродовж 1996-2021 років, проаналізувавши напрями наукових дослiджень працiвникiв кафедри.
Після виголошення наукових доповідей до учасників наукового зібрання звернувся проректор із наукової роботи Львівського університету, академік Національної академії наук України, професор Роман Гладишевський. «Ця конференція викликає інтерес не тільки провідних фахівців у галузі астрофізики, але й нумізматів і філателістів, адже космос і зорі споконвік манили до себе людей. Львівський університет – один із найстаріших університетів Східної Європи і від часу свого заснування слідує актуальним тенденціям розвитку науки, тому наша обсерваторія, заснована 1771 року, також є найдавнішою», – зазначив проректор, наголосивши також на тому, що «сьогодні астрофізика є джерелом надважливих фундаментальних знань».
Надалі для учасників конференції відбулася презентація пам’ятної монети, викарбуваної Національним банком України з нагоди 250-лiтнього ювiлею Астрономiчної обсерваторії та перше погашення марки, випущеної з нагоди 250-річчя Астрономiчної обсерваторії.
Наукова конференція «Астрономiя у Львiвському унiверситетi» триватиме упродовж 14-17 вересня 2021 року. В рамках роботи наукового форуму вчені обговорять актуальні питання астрономії у двох секціях – «Сонце i Сонячна система» і «Ближнiй космос та штучнi супутники Землi». Наукова проблематика конференції охоплює історію науки, фізику зір, міжзоряного середовища та галактик, Сонце і Сонячну система, позагалактичну астрономію, космологію, гравітацію, астрофізику високих енергій, ближній космос та штучні супутники Землі.
З програмою конференції можна ознайомитися за посиланням.
