29 березня 2024 року на факультеті культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка відбувається ювілейна Всеукраїнська наукова конференція «Народний театр товариства «Руська бесіда» у Львові», присвячена 160-річчю з часу його заснування. Учасники заходу ‒ театрознавці з різних міст України: Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Києва, Харкова, Ужгорода, а також іноземні колеги з Австрії.
Організаторами та ініціаторами наукового форуму стала кафедра театрознавства та акторської майстерності факультету культури і мистецтв у співпраці з Театрознавчою комісією Наукового товариства ім. Шевченка. Модератором конференції, яка тривала у змішаному форматі, став кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри театрознавства та акторської майстерності, голова Театрознавчої комісії НТШ Роман Лаврентій.
Із вітальним словом з нагоди відкриття ювілейної Всеукраїнської конференції до учасників звернувся проректор із науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар. Володимир Михайлович насамперед зазначив, що ця конференція є актуальним науковим заходом, на якому порушуються питання взаємозв’язку історії розвитку українського театру й історії Української держави в цілому. «Дослідження діяльності Товариства «Руська Бесіда» в кінці ХІХ століття, у той час, коли закладалися основи і підґрунтя Української державності, є важливим не лише для Галичини, але і в контексті розвитку України загалом. А відтак, сьогоднішня конференція, присвячена 160-річчю від часу заснування Театру товариства «Руська Бесіда», вкотре демонструє актуальність і зацікавленість учасників досліджувати цю проблематику «на стику» історії і мистецтва. Я переконаний, що теми, котрі задекларовані у програмі цієї конференції, надалі повинні віднайти своє втілення у наукових виданнях задля розвитку науки і освіти, а також сприяти навчанню і вихованню студентської молоді зокрема», ‒ зазначив Володимир Михайлович і побажав учасникам цікавих і плідних дискусій.
Учасників конференції також привітав професор, академік НАМ України, дійсний член НТШ, завідувач кафедри театрознавства та акторської майстерності Богдан Козак. «Дослідження питань становлення, історії розвитку та діяльності Театру товариства «Руська Бесіда» є важливим і актуальним, адже це був перший театр з українським репертуаром і до того ж українською мовою. Окрім того, проведення такої ювілейної конференції відбувається також і з нагоди 25-річчя нашої кафедри. А відтак, бажаю усім учасникам доброї роботи, цікавих та плідних дискусій», ‒ зазначив Богдан Миколайович.
Надалі учасники конференції продовжили роботу на пленарному засіданні, під час якого обговорили найрізноманітніші аспекти дослідження і вивчення діяльності Театру товариства «Руська Бесіда» у Львові.
Зокрема, науковці насамперед акцентували увагу на політичному і культурному житті Львова 1860-х років, а згодом – проблематика доповідей стосувалася дослідження репертуару Театру товариства «Руська Бесіда» у Львові на прикладі п’єси «Повернення запорожців із Трапезунда» («Powrót zaporozców z Trebizundy») Кароля Гейнча, етапу завершення сценічної кар’єри примадонни Руського народного театру товариства «Руська Бесіда» Іванни Біберович та вшанування її мистецьких заслуг. Учасники заходу також обговорили акторську кар’єри Марії Слободівної (Крушельницької), діяльність Миколи Садовського як директора Народного театру товариства «Руська Бесіда» у 1905–1906 роках та діяльність родини Коссаків у Театрі.
Окрім того, учасники виголосили доповіді про театральних діячів Наддніпрянщини у складі Театру товариства «Руська Бесіда», дискутували щодо бачення Театру у трактуванні Івана Франка та Євгена Олесницького та маловідомих фактів з біографії Софії Стадникової, акцентували увагу на постаті Антіна Крушельницького як театрального критика, а також ролі Леся Курбаса в питанні раннього сценічного модернізму.
Надалі науковці продовжили роботу конференції на другому засіданні, під час якого заплановане обговорення багатьох актуальних питань, зокрема, дослідження впливу Театру товариства «Руська Бесіда» на національно-культурне життя галицьких українців у 1860-х роках, впливу духовенства на розвиток театру в Галичині у другій половині ХІХ ст., впливу сценічної культури Галичини на формування Державного українського театру музичної комедії, дослідження рецепції діяльності Театру товариства «Руська Бесіда» на сторінках німецькомовної преси (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) тощо.
